Тупий біль, що розвивав грудну клітку Чанбіна став меншим, іноді він про нього забував зовсім. Авжеж були моменти, коли біль посилювався і серце калатало так, що наче було готове вистрибнути.
У такі моменти вони з Чаном говорили про щось інше:про фільми та аніме, музику, погоду, їжу. Про все що завгодно, щоб тільки Чанбін знову міг дихати на повні груди. Ще допомагав гарячий шоколад Чана, який був найсмачнішим у світі напоєм. Кілька ковтків дарували тепло, що могло зігріти усе тіло зсередини.
Спочатку було дуже соромно говорити про свої почуття, показувати наскільки він слабкий, якщо це стосується Фелікса. Хоча напевно багато хто з друзів зрозумів це раніше, але вони все одно не можуть уявити наскільки він слабкий перед цими ніжними почуттями. У той вечір Чанбін відчув, що його переїхала вантажівка декілька разів та він залишився лежати на сирому від дощу шосе. Після того єдине на що вистачило сил — добігти до квартири Чана. Далі все як у тумані й лише на наступний ранок до Со дійшло, що сталося. Першим відчуттям після пробудження був нескінченний сором за кожну свою дію. Напевно, якби Джісон та Мінхо не прийшли він би продовжував закопувати себе у негативні думки.
Ніч, коли вони вперше говорили для того, щоб позбутися безладу у голові, нагадала проте, що перед Чаном не страшно бути слабким. Не так соромно розповісти, як тебе буквально розмазало по стінці й ти не можеш зібрати себе до купи. Він не дозволяє тобі відчути сором, не так відкрито жаліє, як це роблять Джісон, Фелікс чи Хьонджін. Ти не відчуваєш себе нікчемою, яка лише набридає зі своїми почуттями, як це бувало з Мінхо чи Синміном.
Можливо це через те, що вони знають один одного довше, ніж будь-хто, але Чанбін думає, що це просто Чан. Після того, як Со почав зустрічатись з Феліксом їх зустрічі наодинці майже зійшли нанівець. Їх зв'язок загубився у сумісних зустрічах та переписках у груповому чаті. Так, вони ділилися тим, що коїлось у їх життях, але про це знали всі. Розмови віч-на-віч залишились у часах, коли вони бігали за солодощами у цілодобовий магазин о п'ятій ранку.
Тому Чанбін уже встиг забути про те наскільки знаходитись поряд з Чаном комфортно та безпечно. Язик працює сам по собі, не радиться з мозком та розповідає все, як на духу. Не потрібно підбирати слова чи формулювання, він чудово зрозуміє і без цього.
Чан цінує моменти, коли йому показують свої слабкості. Поважає та приймає, ніяким чином не акцентуючи на них.
ВИ ЧИТАЄТЕ
When one door closes, a new one opens
RomanceСпокійний вечір Чана був перерваний появою сполоханого Чанбіна. Почервонілі очі та порожній погляд дали зрозуміти, що сталось щось жахливе. Або історія про те, що навіть найщасливіша казка може закінчитися не хеппі ендом. Але ніхто не забороняє поча...
