When one door closes, a new one opens

Частина 7

— Мінхо, а як ти зрозумів, що закохався у Джісона?

Хлопець ледве не давиться пивом.

— Тьфу, ну вмієш ти задати питання. Чуть не вмер, — Чан винувато посміхається. — З чого такі питання? Невже закохався?

— Невпевнений, тому і питаю.

Очі Мінхо уважно слідкують за виразом обличчя навпроти, щось тут нечисто. Це не у його стилі приходити та задавати такі відверті питання прямо у лоба.

— Це бентежить тебе? Ну твої почуття до цієї людини.

— Думаю так... Тож, як ти зрозумів?

Знову змінив тему, не дивно. Лі нема чого приховувати, тим паче Чан зіграв не останню роль у їхньому знайомстві з Джісоном. Так, цей хлопець ще та сваха.

— Це складно описати словами. Я просто побачив його і мене наче током вдарило, а потім я почав дізнаватися про нього й у моїх очах він ставав все краще. Ну, а потім ти нас познайомив, ми говорили увесь вечір і у мене було відчуття, що хочу слухати його усе життя. Та і не тільки слухати, ну ти зрозумів.

Чан широко посміхається, спостерігаючи, як на обличчі друга розтягується схожа посмішка. Кохання наче окрилювало Мінхо, він виглядав щасливим і безтурботним разом з Ханом.

— А коли ви вже довго разом, що ти відчуваєш?

Лі намагається розгледіти, хоча б натяк на те, що зараз відчуває хлопець навпроти нього. Відповіді він, звісно, не знаходить. Їхні спільні знайомі казали, що у Чана на обличчі все написано, але ви можете прочитати його, лише при умові, якщо він сам дозволить це. А так він може поставити вам найкаверзніше запитання з абсолютно спокійним обличчям, як от зараз.

— Я все ще хочу слухати його усе життя й просто хочу бути з ним до кінця своїх днів. Звучить надто ванільно, напевно, але з Джісоном я відчуваю такий спокій та комфорт... Я невпевнений, що хтось інший зможе викликати у мене такі емоції.

Голос Мінхо сповнений щирістю та ніжністю, ніякого сарказму чи брехні. З Джісоном він завжди, як відкрита книга, і так само відкрито говорить про почуття до свого хлопця.

— Он як, ви такі милі, — хлопець закочує очі. — Ні, я у сенсі, що ви щасливі. Навіть, коли сваритесь видно як ви любите один одного.

— Дякую, звісно, але я допоміг тобі?

— Якщо чесно не дуже, бо у мене не сходяться декілька моментів. Відмінність у тому, що у мене не було такого вибуху почуттів і зараз нема. Я теж відчуваю цей спокій та комфорт, який не може дати ніхто, крім цієї людини.