Частина 6

166 28 5
                                    

На календарі 24 грудня, а це означає, що Різдво стоїть уже на порозі. Після довгих обговорень, де ж голосна компанія буде святкувати, було вирішено, що це буде квартира Чана та Чанбіна. Так, тепер усі вважали, що це не тільки дім хьона.

Головним аргументом був розмір житла хлопців, адже не так давно Бан купив однокімнатну квартиру поряд з власною, яку з'єднав зі своєю. Він назвав це кімнатою для гостей, тож ніякі відмазки не працювали. Тому хлопці просто змирились та почали підготовку до святкування. Першим потрібно було розподілити кімнати між гостями, щоб усім було комфортно.

— Ми повинні поселити мінсонів у гостьовій кімнаті, бо ти ж знаєш цих двох? Я не хочу потім прати простирадло від чужої сперми! — махає руками Чанбін.

— Ну це найкращий варіант, там ще звукоізоляція гарна, тому селимо їх туди. Молодшеньких давай у твою кімнату?

— Ну складно назвати її моєю, але давай. Тоді Хьонджін та Фелікс ляжуть у вітальні, диван зручний, а ще вони обидва люблять спати поряд з ялинкою.

— Так і зробимо. Щодо їжі я думаю краще замовити доставку та не паритись. Пам'ятаєш отой ресторанчик у сусідньому кварталі? — хлопець киває. — Мені його порадив Мінхо, а йому Хьонджін. Молодшеньких я питав, вони згодні на все. Що думаєш?

— Мене все влаштовує, а то минулого року ми більше сварились через ту індичку, ніж їли її. Думав там буде справжня різанина, пускати одночасно цих хлопаків на кухню, справжнє божевілля.

Чан сміється, прикриваючи рот рукою.

— Ми трохи божевільні, але ж це саме веселе. Тим паче ти був одним з головних самураїв, що наставив ніж на Мінхо. Хто з нас тут божевільний?

— Та він вибісив мене з цими кубиками, яка різниця наскільки рівно я наріжу ту кляту моркву?!

Чанбін вскакує з місця, а потім сідає назад. А в цей час Чан заливається сміхом.

— Досить сміятися, мені тоді вистачило Синміна та Хьонджіна, дві гієни, їй богу. А що з ялинкою будемо робити?

— Разом будемо прикрашати, традиція ж. А ось гірлянди самі повішаємо, а то ловити Джісона та Фелікса я не хочу.

— Справедливо, тоді до роботи. Будемо сподіватись, що сусіди не прийдуть по наші душі.

— Я чув, що майже всі будуть не вдома, тому ця ніч повинна обійтись без поліції.

Со на це фиркає та намагається пригадати, коли звернув не туди, щоб зустріти цих невгамовних хлопців.

When one door closes, a new one opensWhere stories live. Discover now