When one door closes, a new one opens

Частина 10

Як тільки Чанбін продирає очі, то відчуває неприємний головний біль. Він заривається руками у волосся, сподіваюсь, що біль трохи ослабне.

— Голова болить? Ти вчора явно перепив, — хрипло чується з боку.

Чан закутаний у ковдру так, що з під неї видно лише карі очі та кучеряве волосся.

— Так, голова розкалується, — скиглить Чанбін.

— Йди сюди.

Хлопець підіймає ковдру та плескає по місцю поряд. Со швидко пірнає під неї та притискає до теплого тіла. Заривається носом у шию на якій залишає декілька поцілунків, поки його волосся скуйовджують чужі пальці.

— У тебе є два варіанти. Ти вип'єш таблетки після того, як з'їж бульйон, або після панкейків.

— Ти зробиш панкейки? — Чанбін підіймає здивовані очі.

— Ні, я передумав, — хлопець починає дути губи, через що Чан хрипло хіхікає. — Звісно я зроблю їх, тільки для кого я варив вчора бульйон?

— Я з'їм його потім, обіцяю.

— Ну я повірю тобі на слово, голова сильно болить?

— Вже не дуже, твої обійми зцілюють.

— Та що ти таке кажеш, — усміхається Чан.

— Те що я сказав вчора було не через алкоголь, ти ж це розумієш? — хлопець кліпає кілька разів та киває. — Я не хочу повертатись до цього потім, тому повторю ще раз. Я кохаю тебе, Чан. Справді кохаю, бо ти неймовірний. І ти не будеш це заперечувати і думати, що це не правда. Ясно?!

Чанові вуха стрімко червоніють, а на обличчі з'являється широко посмішка. Він дивиться на Чанбіна так, ніби той нереальний. Ніби все що зараз нереально. Раніше він міг лише мріяти про те, щоб почути заповітні слова. А тепер Чанбіна так просто зізнається йому у почуттях, лежачи поряд у обіймах. Чан торкається гарячої шкіри і розуміє, що це справді не сон. Від цього розуміння волога сама по собі збирається у кутиках очей.

— Чанні, у тебе все добре? — хлопець киває. — Ти не хочеш розказати, чому так реагуєш?

— Я... — тяжкий вдих та видих. — Це довга історія, краще розказати це за сніданком, бо такими темпами ми не виліземо з ліжка сьогодні.

Чан вилізає з під ковдри та сідає, щоб потягтися та розім'ятися.

— Я особисто не проти такого.