Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ

- ГЛАВА 7. н̶̶ᴏ̶̶ᴩ̶̶ʍ̶̶ᴀ̶̶ᴧ̶̶ь̶̶н̶̶и̶̶й̶ ɯᴋіᴧьний дᴇнь

Середа. "07:38"

Неприємний звук будильника змусив вирватися з приємних сновидів. Розплющивши одне око, я роздратовано вимкнула його. Так не хотілося вставати з м'якого ліжка, але полежавши ще 5 хвилин, я підвелася. Штори були задернуті, через що в кімнаті панував морок. Підвівшись, я пішла до них, відкривши їх, яскраве світло відразу ж засліпило мене. Потроху звикнувши до нього, я розплющила очі. Сьогодні було напрочуд сонячно, на відміну від решти днів. Розвернувшись, я подивилася на годинник.

"07:38"

«От чорт!» промайнуло у мене в голові, і я помчала у ванну, на льоту захопивши одяг. Швидко почистивши зуби і переодягнувшись (мій вибір джинси-кльош і чорна водолазка) і я побігла на кухню. Сара давно поїхала на роботу, але на моє щастя вона встигла приготувати їжу. Я взяла судок і кинула бутерброд у рот. Накинувши куртку і взувшись, я вибігла з квартири, закривши її. Вийшовши з під'їзду, я побачила що шкільний автобус майже проїхав повз мій будинок, я побігла слідом за ним, кричачи зупинитися. Благо він від'їхав недалеко, на кілька футів і наче почувши мене, він зупинився. «Фухх» полегшено подумала я і попрямувала до дверей автобуса. Коли вони відчинилися, я увійшла.

— Доброго ранку, Байєрсе! Проспала? — з усмішкою спитав Бен.

- І тобі добре) мг, уявляєш? - відповіла я.

Як завжди, я попрямувала до задніх місць. «О ні, знову він» подумала я, побачивши "короля школи" Стіва Харрінгтона і який навчався в паралельному класі, сидів у компанії його дружків.

Хейлі, він щодня їздить цим
автобусом і навіть живе за кілька
будинків від тебе, але щоразу ти так
реагуєш коли бачиш його

І я думала про те дивно, що "королева Анджела" і "король Стів" не зустрічаються, вони ж типу "королі" і такі смазливі, що стоять один одного, але крутий Стіві не звертав на неї уваги, хоча вона багато разів намагалася привернути його.
Але, як я казала, на таких я не звертаю уваги. Проходячи повз них, я відчула різкий шльопанець в районі моїх сідниць, розвернувшись я побачила того хто це зробив, це був один із друзів Харрінгтона. Він дивився на мене і посміхався.

- Що? Давно тебе ніхто не плескав? — з усмішкою сказав він і повернувся до компанії, що сміялася.