Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ

- Гᴧᴀʙᴀ 30. ᴋінᴇць чи ᴨᴏчᴀᴛᴏᴋ іᴄᴛᴏᴩії?

Старк із підхопленим засобом смерті, наближався до порталу, намагаючись обминати будівлі, всі месники та деякі цивільні дивилися вгору. Доклавши всі сили костюма, він долетів до точки свого маршруту. Всі агенти Щ.И.Т.а радісно вигукнули, вони спостерігали за цією картиною через монітори, всі були щасливі, що у залізної людини все вийшло. Відпустивши ракету, вона полетіла прямо в центральний корабель читаурі і повністю зруйнувала його, потужний вибух струсонув простір космосу. Усі прибульці, які були на Землі, миттєво відключилися. Адже між ними та їх головним центром був зв'язок, а тепер його немає. Ентоні опинився один у відкритому гарному, але надто небезпечному космосі. Побачивши, що його місія виконана, він заплющив очі від втоми та полегшеності. Д.Ж.А.Р.В.І.С. транслював фотографію усміхнених разом Хейлі, Пеппер та Тоні. Йому хотілося б побільше таких фото, але на жаль вже пізно.

От здавалося б і кінець. Він прийняв свою неминучу долю, повільно падаючи в космічному просторі. Тоні був спокійний за своїх близьких і друзів, з ними тепер все буде добре. Він подбав про це.

Усі внизу чекали поки назад вилетить залізна людина, але... нічого не відбувалося.

- Ну ж Старк, давай .. - мовила Нат дивлячись у далеке чисте небо з поки що відкритим порталом.

- Ну, де ж він? - тремтячим голосом запитала Хейлі, - він повинен повернутися.

- Мені дуже шкода... не думаю, що звідти можна повернутися, - сказав Пітер.

Дівчина не могла повірити в це, чому це знову трапляється з нею? Вона не знала, що думати і що відчувати, лише крапля надії все ще таїлася в її душі.

Стів переглянувся з Тором.

- Закривай, - сказав він, не спостерігаючи жодної активності з порталу.

Почувши це, Романофф щосили подолала бар'єр і встромила кінчик скіпетра в корону установки. Потік енергії вистрілив в портал востаннє і почав закриватися.

Хейлі витягла телефон, трохи тремтячою рукою відкриваючи спільну фотографію з Тоні. Вона хотіла востаннє подивитися на свого батька, який віддав життя за те, щоб усі вони були живі. Доля знову забрала дорогу їй людину. Сльози затьмарили її очі, картинка розпливлася. Він би пишався, що вона змогла все виправити.