Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ

- Глава 25. Інᴏді, щᴏб дᴏᴄяᴦᴛи ʍᴇᴛи, ᴨᴏᴛᴩібнᴀ бᴩᴇхня

Дорога до аеропорту зайняла якийсь час, коли почулися звуки літаків. Хейлі зрозуміла, що вони вже в потрібному місці. «Поки все йде за планом» розум був розважливий і холодний, на відміну від серця, яке чуючи нестабільність і напругу ситуації, билося швидше за годинник. Машина зупинилася, почулися голоси та кроки зовні.

Ти б просто могла використати силу проти Старка і не було б таких проблем

Н̶̶і

А я здається розумію.. ти не хочеш в'язати татка в це, що ж благородно, але безглуздо

Коли знайомі голоси вщухли, дівчина прочинила кришку багажника, щоб озирнутися. Перед очима постала картина, коли Старк прямував до агента Колсон, Хейлі бачила його раніше на фотографіях. Хеппі ще сидів у машині, тому потрібно було діяти швидко, поки він не поїхав знову. Відкривши повністю багажник, вона як хамелеон непомітно, злившись із середовищем, прослизнула до стіни. Вставши за нею, вона трохи визирнула. Чоловіки про щось розмовляли, а коли закінчили, попрямували у бік заднього виходу з аеропорту. Байєрс, щоб вони не побачили її, спокійно вийшла з-за стіни, на зустріч їй йшов робітник з високим багажем із валіз. Вона встала поряд з ним і просто йшла, багаж закривав її. Цей чоловік дивно глянув на неї.

- Вибачте, просто потрібно для справи, - нервово посміхнулася Хейлі.

Коли Старк та Колсон вийшли через двері, дівчина попрямувала до них, залишивши робітника з чемоданами ззаду. На шляху було чисто, дівчина відчинивши двері побачила недалеко один літак, що відрізняється від інших. І до нього прямували знайомі чоловіки. «Тепер завдання складніше, як дійти до нього непомітно». Раптом вона почула розмову, яка долинала ліворуч від дверей.

- Я агент дуже надсекретної організації, тож прошу вас надати мені ці речі.

Яких речей дівчина не знала, бо не бачила. Тут і дурню було зрозуміло, з якої організації цей агент.

Вийшовши на вулицю Хейлі побачила цього чоловіка, у нього в руках була якась форма, така як і на ньому. «Потрібно позичити це в нього» подумала дівчина. Коли ця людина взяла те, що йому було потрібно, рушила у бік свого літака, йому дорогу перегородила Байєрс.

- Вибач чувак, нічого особистого, - сказала вона перед тим як послати йому уявну команду.