Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ

- ГЛАВА 9. відкупне ɜᴀ ᴄᴨᴀᴄіння?

Четвер. «10:41»

Я прокинулася від того, що мені ніби в обличчя світили ліхтариком. Розплющивши очі, побачила, що через щілину в шторах світило сонце і прямо на мене. Я підвелася, відчула себе більш-менш бадьорою, чого ніколи не відбувалося. Завжди вставала наче мене всю ніч били, хотілося спати, а сьогодні інакше. Я подивилася на годинник і ахнула.

   «10:41»

«Капець, як так? Як я могла проспати, я забула поставити будильник чи що? і чому мене Сара не розбудила», подумала я і швидко заправила ліжко, вийшла з кімнати. У квартирі було тихо, я підійшла до її кімнати і побачила, як вона спить. Я здивувалася, зазвичай Сара вже на кухні готує сніданок або займається своїми справами. Але згадавши що сьогодні у неї вихідний я зрозуміла, чому вона так довго спить.

Постоявши трохи біля дверей, я рушила у бік ванної. Діставши зубну щітку, нанесла на неї трохи пасти. «Ну нічого страшного, пропущу один день, відпочину, присвячу день собі». Зробивши всі водні процедури, я приготувала сніданок. Вирішила не морочитися, зробила кукурудзяні пластівці з молоком і чашку латте. Взявши телефон, я побачила смс від Ем-Джей.

   *michelle_jones: Хейлі ти де? чому тебе немає сьогодні у школі? щось трапилося? *

Прочитавши повідомлення, я важко видихнула. «Навіщо драматизувати? Якщо мене немає, то щось обов'язково трапилося?»

           * Все добре, просто я проспала. Забула будильник поставити і Сара не розбудила,
бо має вихідний і вона теж спала"

Чому ти маєш звітувати
перед нею?

̶н̶̶у̶ ̶в̶̶о̶̶н̶̶а̶ ̶ж̶ ̶т̶̶и̶̶п̶̶у̶
м̶̶о̶̶я̶ ̶п̶̶о̶̶д̶̶р̶̶у̶̶г̶̶а̶

да ти що? ти сама в це віриш?

За хвилину вона написала.

   *michelle_jones: алелуючи, просто ти ніколи не пропускала і я подумала що щось трапилося*

Я переглянула та відклала телефон.

Доївши свій сніданок, я помила посуд. «Блін треба приготувати щось для Сари» подумала я, адже вона завжди для мене робить, тепер моя черга.

Здається та таємна Хейлі дає
про себе знати

Я взяла 2 яйця і миску, збила їх і вилила в сковорідку, поки омлет готувався, я дістала бекон, трохи нарізавши його, кинула в омлет. Далі в хід пішли петрушка та приправи. Поклавши хліб у тостер, підготувала потрібний посуд. Коли все приготувалося, виклала на тарілку. І приготувала міцну каву, щоб вона швидко підбадьорилася. Закінчивши, я поставила все на стіл. «Так, це... круто » подивившись на свій витвір, я похитала головою.