Моя ботанка...|Ейдан Галлагер

-13-

-Оповідає Ейдан-

Повільно відкрив очі, оскільки у вікно просочувалося трохи світла, шторка була припіднята. Я розгладив своє волосся і прогнав рукою по обличчі, щоб повністю прокинутися, захмурився і подивився навкруги.

Оу, яка ніч!

Подивився насторону, там була вона. Моя мила т/і.

Лежала на моїх грудях, і я її обіймав. У неї були напіввідкриті губи, і вона глибоко спала. Її розпатлане волосся трохи закривало лице.

Погладив її відкрите плече і ніжно поцілував її лоба. Все було неймовірним. Я не міг повірити, нарешті, я був з нею, все було ідеально, принаймні для мене, я просто повинен був почекати, поки вона прокинеться і погодиться.

Я провів найкращу ніч у своєму житті. Її поцілунки були неймовірними, вона відповідала на будь-який поцілунок, який я намагався задати їй - від найспокійнішого і пристрасного до найсильнішого і безнадійного. Вона була ідеальною.

Вона трохи почала рухати своє обличчя, відкинула волосся назад і захмурилася. Я затрясся всередині, був схильваний. Я хвилювався, чи вона непожалкує, думав, можливо, це для неї нічого не значило, вже думка про це змішувала живіт.

Вона повільно відкрила очі і трохи потягнулася, я все ще обіймав її.

- Доброго ранку - сказав шепотом. Вона трохи підняла підборіддя і також поглянула на мене. Я хвилювався, але заспокоївся, побачивши, як на її обличчі з'являється гарна посмішка - ти добре спала? Я справді давно так спав - сказав я, витягнувши руки з-під ковдри та зітхнувши, припинившись обіймати її. -Ніколи не спав так добре. - я посміхнувся. - А ти? - Вона знову поглянула на мене.

-Так само, - я знову поклав руку на її плече, і вона притулилася ще більше до мене. Моє серце прискорилося, і я поцілував її в голову. - Радо, що ти це пам'ятаєш. Це була найкраща ніч у моєму житті.

-Ти перебільшуєш?

-Ні, т/і. Я не перебільшую, це правда, - та засміялася трішки. - А як на рахунок тебе?

- По справжньому, це була також найкраща ніч, - я посміхнувся, і відчувь її губи на моїй щоці.

Я обійняв її за талію і підняв, щоб вона знаходилася наді мною. Я добре прикрив ковдрою  наші тіла,  її  обличчя знаходилось в міліметрах, як поцілунок продовжувався. Можливо, я міг звикнути до цього.