Сніжні танці

Стіл.

-Яке питання?-Хан не міг зрозуміти думки старшого,він вдивлявся в його очі так само як і він,але не розумів.
Мінхо нахилився через стіл до Джісона,ніби збирається розповісти секрет. Хан зробив тяжкий вдох і його тіло само просунулося ближче до Лі.
-Ти б колись поцілувався з хлопцем?-нарешті питає той.
Очі Хана округлилися,але з відповідю він не затягував.
-Думаю,якщо він би мені подобався,то так.
-А я тобі подобаюсь?-Мінхо сказав це тихо,до Хана дійшов гарячий видих старшого,в якому відчувається алкоголь,але і Джісон не краще.
Він досі не дав відповіді через несподіване питання,і Мінхо не хотілося так довго чекати на відповідь.
Лі встає зі стула і робить лише крок до Хана,але вони вже дуже близько.
Хан дивиться на хлопця знизу,дивиться на посмішку старшого і не може сказати й слова.
Мінхо кладе свої руки на талію хлопця і кладе його на стіл,ніби той важить декілька кілограм.
Тепер їхні очі на одному рівні,вони занадто близько один до одного,всюди. Вони дивляться один на одного,поки руки старшого повільно гладять і стискають талію юнака на столі.
І ось,Мінхо торкається вустами губ Хана,він дуже повільно робить рухи,ніби хвилюючись,що його відштовхнуть,він чекає на реакцію,на відповідь,на будь які слова хочаб,але Джісон поклав руку на груди старшого де відчувається як його серце неймовірно бʼється, і відповів на поцілунок. Він був ніжним і пристрасним,рухи на талії молодшого це прекрасно підкреслювали.
Тишу заповнювали невеликі вдихи і звук серцебиття.
Коли поцілунок став дуже вологим,Лі відсторонився від хлопця і подивився йому в очі,ніби досі думаючи,що зараз його виженуть з його ж квартири. Але він помічає ледь помітну посмішку на обличчі Хана,тоді широко посміхається і цілує юнака знов і знов. Ці поцілунки вже впевнені,його не відштовхнуть.
Джісон стискає футболку в руці,досі тримаючи її на грудях старшого.
Мінхо відсторонюється і просто дивиться на хлопця. Він щасливий,він хотів цього.
-Хо.-мовив Хан розглядаючи очі юнака.
Той лише чекав,що хоче молодший.
-Я..Я хочу більше.
-Я готовий тебе цілувати скільки ти захочеш.-і він вже збирався нахилитися і знов поцілувати,але рука Хана зупинила його.
-Ні,ти не зрозумів.
Мінхо трохи нахилив голову набік,не розуміючи того.
-Я...я хочу тебе.
Лі без роздумів нахилився до шиї Хана і почав залишати сліди,в знак того,що сьогодні,саме в цю ніч він його. Він хотів почути ці слова,але був трохи неготовий чути зараз,він був шокований,як такий соромʼязливий,незграбний і в водночас талановитий хлопчик тепер відкрився йому з іншого боку.
Хан торкався торсу юнака,який цілує його ключиці і обпікає його шкіру палаючим диханням на ній.
Хан відчував спʼяніння,але не від алкоголю,в його тілі давно вже немає цього,він має спʼяніння від дій старшого,він ледве оговтується,як старший вже спускається поцілунками до животу,проводячи руками по спині.
Мінхо стягує з себе футболку,відкриваючи огляд на своє тіло. Хан не можу відірвати очей. Це тіло набагато краще,ніж він уявляв собі,коли дивився на чорну футболку і бачив тільки частину того,що бачив зараз.
Дихання ривке,повітря занадто мало тут на двох,але вони не зупиняються,їм подобається.
Мінхо трохи відсувається,щоб вдихнути повітря і відпочити,але Хан встає з місця і зручно влаштовується на підлозі,поруч з ногами Лі.
Той дивиться з невеликою посмішкою вниз,на хлопця і повільно знімає штани,але Джісон не може чекати,він сам тягне руками вниз і штани з боксерами вже знаходяться на підлозі.
Мінхо досі шокує впевненість молодшого,але йому це неймовірно подобається.
Хан недовго думаючи бере член в руку і трохи оглядає його. Він великий,вже твердий,і хлопець вже трохи хвилюється,що буде далі.
Джісон проходить по всій довжині язиком,а потім заглиблює його в рот. Він починає смоктати,звикаючи до цього,поки Лі тримає свою руку на голові молодшого,пальцями гублячись у його волоссі.
Хан хвилювався,сердце занадто заважало йому зараз,але він робив те,що хотів.
Мінхо видав стогін,не взмозі стримувати себе,тому Джісон зрозумів,що він на правильному шляху.
Мінхо рукою легенько відштовхує хлопця зі словами:
-Хані,я..міг скінчити,вибач.
Хан лише мило посміхнувся і встав на ноги просто дивлячись на старшого і очікуючи продовження.
Той знов поклав свої руки на талію юнака,ніби там магніти до яких його тягне і тягне.
Він знов кладе Джісона на стіл і його руки вже рухаються на стегнах молодшого.
Хан відчуває приємні відчуття нижче живота але рухи рук на своєму тілі ще приємніші.
Він видає легкий стогін,щоб старший знав,що йому приємно,і той розуміє його.
Мінхо проходить рукам ще декілька разів,а тоді знімає весь непотрібний одяг з ніг молодшого.
Хан хвилюється,і знервовано дивиться на Лі,який з невеликою посмішкою кладе собі у рот палець і смокче його. Коли палець був вологим,Мінхо пройшовся пальцем по сідницях юнака,а тоді трохи увійшов у нього і слідкуючи за обличчям.
Хан заплющив очі намагаючись розслабитися і сконцентруватися на Мінхо,його рухах,його тілі.
Мінхо повільно рухається,на невелике здивування дуже легко і невдовзі розуміє,що Джісон максимально розслаблений,тож перешкод немає,тоді тепло в сердці розливається по всьому тілі і Мінхо трохи посміхається коли витягає палець. Він вставляє два,і рухається спочатку повільно,потім більш швидко в грубо,робить все,аби ця довіра молодшого не зникла. Він рухається все швидше і чує тихі,ніби скиглення,стогни. Він обережно знов виходить з Джісона,а тоді робить вологу доріжку з поцілунків від живота до шиї хлопця,тоді він зустрічається поглядом з юнаком,в очах видніється довіра і спалах емоцій,і зараз як ніхто Лі його розуміє. Мінхо цілує губи Хана,він давно не відчував смак цих солодких вуст,він встиг засумувати за ними.
Старший повільно відривається від поцілунку і встає рівно. Перед ним,на столі,лежить Хан,який чекає продовження,поки Мінхо зволожує свій член своєю слиною. Він приходиться рідиною по всьому члену,щедро змащуючи голівку і прикладає її між сідницями Хана,він не входить,лише ковзає членом по збудливому тілу хлопчика,щоб подражнити. Джісон видає невеликий стогін,що без слів каже «благаю,зроби це»,і Мінхо це робить.
Лі обережно,поступово входить голівкою в Хана і зупиняється,побачивши як молодший сильно стискає руки явно не від задоволення. Він чекає,поки той звикне,він готовий чекати і зробити все,аби задовольнити свого хлопчика. Свого принаймні на цей час,поки він лежать на столі перед ним і вимагає від нього дій.
Джісон розслабився і трохи звик до розміру,тож Лі повільно увійшов повністю,а тоді трохи нахилився,і ніжно доторкнувся вустами ключиць юнака,ніби без слів кажучи «я зроблю все,аби було приємно»
Мінхо по трохи рухається,але швидко відчуває,як Джісон повністю розслабився і легко рухатись,тож починає те,чого так хотів.
Він тримає руками ноги молодшого і збільшує темп,при кожному поштовху упираючись голівкою і слухаючи стогни,які заповнюють кухню.
Лі заплющує очі і насолоджується. Він не може думати ні про що інше,як про Джісона,він хоче стогнати,але стримується,щоб чути приємні звуки від лежачого хлопчика і робити все,щоб вони були гучніше.
Хан ледь не кричить від задоволення,від цих рухів всередині себе і на диво метеликів, які ще літають у його животі.
Він хватається за стіл руками,бо Мінхо занадто сильно штовхає,від чого Хан трохи ковзає по столу,але жодному це не заважає,а тільки приємно.
Мінхо бачить стоячий член Джісона і просто не може не задовольнити хлопчика ще більше,він хоче залишити цю ніч в спогадах юнака на довго,бо сам він їх точно залишить на завжди.
Старший охоплює член рукою і рухає нею в свій темп.
Джісон кричить від цього,ніколи не відчував таких емоцій,тож зараз він боїться,що це лише сон,але чи може він бути таким реальним? Особливо коли відчуває,як всередині відчулося ще щось нове,Мінхо сповільнив темп з різким,доволі гучним стогоном,але рука старшого лише пришвидшилася на пульсуючому члені хлопця.
Дихання молодшого збилося,він ледь встигав вдихнути повітря,бо не міг стримувати крики,що самі за себе кажуть про його задоволення. І ось його останній,найгучніший крик і відчуття чогось теплого на його животі.
Рука зробила ще декілька рухів,а тоді Хан відчув приємні,проте сухі губи Мінхо на собі.