Тихенько хвилюється річечка
В її косах синя стрічечка
Очі всепоглинаючого краю
Бездонні, прекрасні, я знаю
Її кохання безмежне
Сльози її бездоганні
І плаття у неї мережне
Мрії її многогранні
Ця принцеса мов квітка
Яку не знайдеш ти роками
Ця принцеса мов квітка
Яку не забрати руками
Адже сердце її кольорове
Воно повниться думками
І коли ж воно кольрове
То не забрудюйте своїми руками
Не забруднюйте синю стрічечку
Що в вишневих косах заплелася
Не заповнюйте горем річечку
Щоб з берегів не розійшлася
