Гори, гори в стилі доміно
Життя як бісове кіно
Без початку й без єдиного кінця
Кіно де трояеди погорять в вогні серед яскравого вінця
Я змінився, змінився як і всі
Проте я бачу вбогого на красном полотні
Я бачу нечисть в осколках подрібнених дзеркал
Скажи, скажи мені ж ти Я, невже саме це шукав
Ти довгі ці два роки
Роблячи зі краю кроки
В абсолютне те ніщо
Яке сам навіть не знайшов
Ай, яке та ніщо й небуття
Куди ти просадив життя
На сотні фраз й вбогих і дурних людей
Намагаючись знайти щастя, де горить останній день
І якби все було б так як у кіно
Не вісіло б на шиї тавро
І б усвідомив що ти не мученник цієї волі
Ти лиш ще один каліка на переправі долі
