Вкурив?!

11 1 0
                                    

- Тільки вино, інше не замовляла.
- Один з гостей вирішив вас пригостити.
- І хто ж такий щедрий?
- Білявий чоловік за 4-м столиком, пані.
- От йому і віднесіть. Не приймаю я сьогодні подарунки.
Офіціант кивнув, забрав презент і вітерцем помчав по залу. Я ж, навіть не кинула погляд на 4-й столик, але тепер до мого списку хто бісить додався Білобрисий.
Сидить собі жінка в оточенні їжі і вина, чого ти лізеш? Для задоволення в мене все є. А як чогось бракуєватиме, я маю пальці. Кавалер бісів. Бісить. Окинула поглядом свій наполовину з'їдений банкет... Трастя, такий вечір спаскудили! Махнула знов офіціанту, попросила рахунок і щоб запакував мою трапезу з собою. Той бадьорим сурікатом помчав виконувати, за що отримає плюсик в карму і скарбничку. 5 хвилин і я з пакетами на перевіс іду по слизькій набережній в бік готелю, де планую то все доїсти-допити. Але ж фіг тобі Катерина! Назустріч мені вальсує власний чоловік, а збоку підвальсовує Блондиниста фізіономія і щось мені здається що з 4-го столика. Та щоб його матері!
Я встала як вкопана. Просто не могла зрушити з місця, наче з мене викачали всі життєві сили. Марк майже дійшов до мене, він точно мене побачив, на його обличчі гнів змішався з полегшенням.
- Катя, якого біса ти робиш? Я місця собі не знаходив, не знав де шукати, що думати, куди бігти, кому дзвонити. Жінко, чорт, я наче в пеклі побував. Люба, що в біса сталося?!
Він підходив до мене і майже кричав виголошуючи цю тираду. Я не могла поворухнутися. Просто тупо дивилась на нього і не могла.
- Ну, ти щось скажеш!? Я шукав тебе по всьому довбануму місту, написав купу повідомлень, які навіть не були доставлені, бо як виявилось, моя люба дружина, мене заблокувала. Катя! Чого ти бляха мовчиш! Поясни мені що за муха тебе вкусила?!
Він підійшов до мене впритул, взяв за плечі і трохи струсив, наче іграшку, в якої відходять батарейки, а потім ривком притягнув до себе. А я була як манекен. Коли він обійняв мене, в мене всередині почала бурлити нудота і гнів, я відчула як в мене почали червоніти щоки. Я просто стояла, поки він притискав мене до себе і боролась з бажанням блювати. Його запах зайшок мені в ніс і мені стало бракувати повітря. Раніше, мені дуже подобався його аромат, враховуючи те, що парфуми я йому купила на свій смак, але зараз його запах, його руки на моєму тілі, його голос — все викликало бажання проблюватися. Так. Стоп! Не блювати, ти щойно повечеряла, випила дорогого вина — шкода буде це все виблювати, та ще й через гадського зрадника, який щиро вдає схвильованого люблячого чоловіка. Я все ж думала, що не стримуюсь і зіпсую його пальто, але він відсторонився і трохи відсунувся тримаючи мене за плечі і почав дивитися в очі.
- Катя, люба, що з тобою.
- Марк...
- Так, кохана, це я, я так хвилювався і...
- Марк!
- Що?
- Пусти мене, не смій мене торкатися.
- Люба, та що з тобою таке? Ти поводиш себе як істеричка.
- Так, я скажу один раз тому слухай уважно.-Мій голос був абсолютно рівний, навіть трохи роботизований.
- Катрусю, давай пересядемо десь і ти поясниш мені свою дивну...-Почав було Марк
- Рот закрий і слухай я сказала!-Гаркнула я, бо мене омило хвилею знайомо гніву, який витіснів оціпеніння. — Ти малий зрадник, якого за дупу вкусила совість і він вирішив повести мене у подорож, щоб не почуватися таким гидким шматком лайна, тому закрийся і слухай.–Я кілька разів тицьнула вказівним пальцем йому в груди і він відступив на кілька кроків назад з повною розгубленістю у погляді, оскільки я ніколи не зривалася на крик і такого гніву на моєму лиці за всі роки нашого спільного життя він ще жодного разу не бачив, що показує в яких малих кількостях ситуацій він мене бачив і знав, і як мало він вникав у всв аспекти мого життя, як мало він знав про мене, і це ще більше підвищило хвилю гніву, розчарування, огиди, і навіть почало породжувати ненависть до нього і всього того періоду життя, який ми провели разом.
- Ми розлучаємося! Я знаю, що ти мені зраджуєш, я знаю, що ти мені брешеш. І я знаю що якщо ти ще хоч раз попадеш мені на очі, я перетворю тебе на велике людське Lego, яке не зможе скласти ні один травматолог! Вкурив?!

Випадкова італійська сім'я Where stories live. Discover now