Перспективи української революції. Степан Бандера

ДО ЗАСАД НАШОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Підписана псевдом С. А. Сірий стаття є немов продовженням попередньої зметою вияснити українській спільноті на чужині, за що, в ім'я чого і якимизасобами вона повинна, сконсолідувавшись, політично боротися. Автор з'ясовуєсуть, зміст і процес української національно-визвольної революції, нереальністьеволюційних концепцій, природу московсько-большевицького режиму й системи,три фази революції, її визвольну концепцію і стратегію. Поширення і поглибленняцих тем знаходимо в інших статтях С. Бандери, як: «Державницька політика протибольшевицької гри в СССР», «Пляновість революційної боротьби в Краю»,«Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс»,«Слово до Українських Націоналістів-Революціонерів», «Перспективи українськоїнаціонально-визвольної революції».Ця стаття була перший раз друкована в журналі «Визвольна Політика»,Мюнхен, рік вид. І, чч. 9-10, листопад- грудень 1946 р.; частина в тижневику«Шлях Перемоги», Мюнхен, рік вид. VIII, чч. 1–2 (358–359), з 7. 1. 1961 р. 

СУТЬ, ЗМІСТ І ПРОЦЕС УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 Українська національна революція — це боротьба за саме життя і волю народу та людини, а також боротьба за зміст, підстави й форми життя, за його розвиток і за поступ; цеборотьба проти московсько-большевицького імперіялізму, який прямує до панування надусім світом і з тією метою поневолює, визискує і нівечить народи та людину; це боротьбапроти большевицько-комуністичної системи, яка в ім'я спекулятивної доктрини та напослугах імперіялізму однієї партії переводить на організмі двістімільйонових маспоневолених народів найжахливіший в історії експеримент, всупереч природі, волі та добруцілих народів і людини; це боротьба проти режиму і тиранії большевицько- комуністичноїпартії, що з жадоби необмеженої самовільної влади і своїх користей обернула в невільниківта найбільших жебраків маси поневолених народів; це боротьба за оборону самого існуванняволі й розвитку всіх народів, поневолюваних большевизмом, і за оборону людського,вільного і гідного життя народніх мас та кожної людини.Український націоналізм має свій уклад позитивних ідей і вартостей, які визначаютьзміст і форми життя та розвитку народу й одиниці в усіх ділянках, визнають їхню творчуролю у вселюдському поступі. Основні правди наших ідей коріняться в українськійдуховості, зформульованій та утвердженій впродовж цілого історичного розвитку, вдуховості, яка гармонізує з найкращими досягненнями розвитку вселюдської духової ісуспільно-політичної культури та поступу. Наші правди є діяметрально протилежні до духуй суті московського большевизму, в якому є зібрані, повторені й доведені до рафінованоїсистеми вияви найчорнішої реакції й падіння з цілої історії людства, з негативнимзастосуванням присвоєних большевизмом чужих здобутків матеріяльного і технічногопоступу.Наша ідея волі, самобутности та свобідного розвитку народів є протиставнабольшевицькому поневоленню, нівелюванню і винищуванню цілих народів. Ідея гідности йпошанування людини, її вільного розвитку, власної ініціятиви, творчого та достойногосамовключення в гармонійний уклад збірного національного і суспільного життя єдіяметрально протилежна до большевицької тиранії, уярмлення і визискування людини,топтання її гідности, нівечення свободи.Наша ідея соціяльної справедливости — протиставна большевицькому фальшивомузловживанню соціяльними гаслами для обдурювання мас чужих народів і прикриваннянайреакційнішого соціяльного гноблення в цілому СССР.Наша ідея рівности та братерства всіх людей в народі — протиставна до большевицькоїклясової теорії та до їхньої практики, яка перетворює народні маси в невільників і жебраків зодного боку, а з другого — дає необмежене панування і сваволю панівній кліцікомуністичної партії.Наша ідея позитивної, творчої ролі держави, яка має обороняти, організувати і сприятивільному життю і розвиткові культурного поступу та господарського добробуту народу йлюдини, є протиставна большевицькій системі гноблення, визиску і нівечення людини танародніх мас державою, одним великим концентраційним табором.Ідея спрямування діяльности та зусилля держави й організованої в ній народньоїспільноти на творення, закінчення і помноження позитивних вартостей, які збагачують іпідносять рівень життя народу та одиниці в усіх царинах, помножують їхній творчий вклад ускарбницю вселюдського поступу й культури — протиставна порожньому большевицькомуімперіялізмові, який з безглуздої жадоби панування над цілим світом з усього хоче робититільки знаряддя свого насильства і загарбництва.Пошанування різнородности змісту і форм життя та багатства культур різних народів,ідея толеранції супроти чужих і відмінних культурних та соціяльних вартостей і систем,поруч з прив'язанням до свого, та плекання своїх вартостей — протиставнімосковсько-большевицькій нетерпимості та ненависті до всього, що відмінне,небольшевицьке, та зродженої з почуття своєї нижчости жадоби нищити чужі культури і цілінароди, нівелювати життя усіх людей, усіх народів під одну мірку й смак большевицькогорежиму.Співжиття вільних народів і мирні взаємини їхніх незалежних держав, без уваги наріжницю суспільних і політичних систем, замість большевицької постійної ворожнечі,повної ізоляції і перманентної, відкритої чи прихованої, війни проти небольшевицькогосвіту.Ідея свободи творчої ініціятиви одиниці й вільної діяльности, яка не загрожує і нешкодить співгромадянам і народові є звернена проти большевицького тоталітаризму йдиктатури, яка позбавляє людину всякої свободи, робить з неї раба державивизискувача ісковує її творчі сили кайданами всевладної тоталітарної комуністичної монополії.Ідея свободи релігії, сумління, думки і слова, вільної духово-культурної і мистецькоїтворчости — проти насильства над духом народів і людини, проти накидання засобамитерору большевицької доктрини та її шабльонів у духовому, культурному і мистецькомужитті та творчости.Віра в людину, її шляхетні, позитивні прикмети і пориви, її суспільницький інстинкт,плекання і піднесення тих добрих сторінок людської природи — протиставитьсябольшевицькій ненависті і погорді до людини та породженій нею системі примусу,насильства і найжахливішого терору.Ідея природної гармонії, рівноваги і співгри поміж духовими і матеріяльнимиелементами в житті й розвитку людства є звернена проти насильницького накидування всім івсьому штучної, спекулятивної матеріялістичної доктрини комунізму, і протиприродногонагинання життя до її розумінь і тверджень.В дусі цих вічно нових і незмінних основних ідей український націоналізм розвинувцілу програму, як систему напрямних, засад і вартостей, які визначають зміст і форми життята розвитку народу й одиниці в усіх ділянках. У тій програмі має місце те з українськоїминувшини, що зберегло свою вартість та актуальність, що відповідає сучасному станові ірозвиткові знання та поступу.У нашій програмі прийняті найкращі досягнення знання і поступу в усіх ділянкахжиття інших народів, які відповідають нашим духовим і культурним елементам, станові іприродним умовам життя в Україні.Ідеї і програма української революції накреслюють проґресивний зміст і форми життя,цілком протилежні до реакційних большевицьких. Хоч большевики привласнили собі чужіздобутки в ділянці техніки і матеріяльної цивілізації, застосували деякі засоби, методи іформи, виборені народом під час революції, одначе все це вони застосували на послугиреакційної суті і таких же реакційних своїх цілей.На відміну до реакційної большевицької дійсности, ідеї і програма українськоїнаціональної революції ведуть до докорінної перебудови цілого життя, в усіх його ділянках іпроявах. За цей позитивний зміст ведеться безперервна революційна боротьба.Українська національна революція — це безперервний, постійний і проґресивнийпроцес, який охоплює і проймає все життя, її уклад позитивних ідей і вартостей стоїть протибольшевицької системи не як абстрактна теорія і доктрина, а як жива і дійова динамічнасила.Відповідаючи духовості, природі, бажанням та інтересам широких народніх мас,ставляючи перед ними конкретні цілі, який повинен бути зміст, уклад і форми цілого життя,вказуючи їм реальну дорогу, як дійти до цих цілей, — ідеї і програма української революції,разом із активною революційною боротьбою, мобілізують та активізують народні маси доборотьби за повне їх здійснення через знищення большевизму. Істотною прикметою нашоїреволюції є щораз ширше розгортання, загострення і поглиблення процесу всебічноїборотьби проти большевицької системи реакції за здійснення прогресивних цілей.Захоплюючи широкі народні маси, ця боротьба проходить у всіх площинах і ділянках життя:в політичній, суспільній, господарській, духово-культурній, релігійній та ін. Народні масиставлять опір большевицькій системі, не дають їй вкорінитися і легко здійснювати свої цілі,ведуть проти неї наступ, примушуючи режим до поступок і постійного зміновіховства.Наша революція є в постійному наступі, її ідеї і програма в зударі з большевицькоюдійсністю перемагають, бо вони правдиві, вартісніші і сильніші. Тому вони захоплюютьщораз ширші народні маси, поширюються дедалі і серед інших народів, поневоленихбольшевизмом, захоплюють і революційно активізують їх, а навіть проникають у рядисамого режиму і частково його розкладають, захоплюючи собою вартісніші одиниці.