MOUNTAINS IN 69

•44•

Розлючений Пак приїхав додому, його як все ніхто не чекав. Пак вірвався у кімнату до Ханий, він побачив, що вона спить навіть не скинула із себе одяг. Він вийшов із кімнати, і пішов до своєї. Він думав лише про одне, як скорше вже розлучитися із нею, а ще про те як сьогодні був обманутий.

Зранку Хана проснулася не в най ліпшому стані. Вона пішла на кухню аби попити води, але там її чекав сюрприз:

Пак сидів за столом і їв - такого з роду не було, щоб він снідав дома. Кухар Бон готував їжу, а припиральниці витирали пил. Хана потерла очі, вщипнула себе і тут пролунав голос Пака:
Хана: що він задумав, чорт і таким буде мій кінець! - подумала собі в голові.

Пак: О, Хана кохана ти вже встала, іди сюди чому ти на сходах стоїж, я тебе чекав! - усмішка була дуже злопамятною.
Хана: ага... я йду - встала коло столу.
Хана: а, що тут відбувається? - сказала вона.
Пак: нічого, я снідаю, що може відбуватися - дивився на неї.
Пак: сідай, Бон накрий ще на госпожу Хану! - посміхався їв, пив посміхався, дивився посміхався. Хані стало лячно, вона навіть ковтнути води не могла.
Хана: ти нічого не скажеш за вчорашній вечір? - дивилася на нього, думала промовчить так як все.
Пак: давай забудемо за вчорашній вечір, будемо жити сьогоднішнім, які в тебе плани на цей тиждень? - сказав він їв.
Хана: ну, я буду працювати в компанії, а що?
Пак: гаразд, думав взяти відпустку і з'їхати кудись, як тобі ідея? - сказав він.
Хана: незнаю, я подумаю, я піду переодягнувся і поїду ага! - сказала вона.
Пак: я тебе підвезу? - відповів він.
Хана: а... ага, ти мене підвезеш мені, та ні не треба я візьму машину, дякую Бон все було дуже смачно, гарного дня всім - сказала вона, пішла.

Пак: ага, значить так, гаразд! - сказав він, був знову злий.
Пак: Алекс сюди! - покликав свого телеохоронця.
Алекс: так гос Пак? - поклонився.
Пак: сьогодні ти слідкуєш за гос Ханою, але навіддалі, все з ким вона ходить мені казати поняв?- сказав він.
Алекс:гаразд, гос Пак! - поклонився пішов.

Хана нарешті зібралася і поїхала, подорозі вона з кимось говорила. Пак дивився за всім цим через вікно.

Хана: я сьогодні буду в готелі, гаразд бувай до вечора! - усмішка хани не зникала.
Вона виїхала з воріт, і за декілька хвилин виїхав Алекс.

Пак поїхав у компанію, де його вже зачикалися компанйони по бізнесу.
Пак: і так, чому у нас такі малі результати? - сказав він.
Чон: гос Пак, зараз в готелі перебуває небільше тисячі гостей по всьому світі, але проблема в тому що це сім'я, а не закохані пари, якби нам переробити на простий готель, а не для пар? - сказав він.
Пак: гаразд, подумаємо над цим Чон зустрінся із представниками, нехай розробляють цей документ для одної людини, ага, ще є якісь питання - сказав він.

Хана сиділа у себе в кабінеті, вона думала робити цю помилку чи ні. Її нічим вже неналякаєш, її руку схопив її компанйон якому вона подобається:
Йон Джин: люба тобі так не жити з ним, сама казала, ми закохані і ти це знаєш, я тебе люблю - сказав він.
Хана: давай почекаємо ще? - дивилася на нього
Джин: на, що ще чекати доки він не закохається в тебе, він вже це робить! - сказав він, встав зі злості.
Хана: я, незнаю що мені робити - встала зі стола, і стала навпроти нього аби заспокоїти, вона провела рукою по його обличчі.
Джин: гаразд, я все одно тебе дочекаюся! - дивився в їх очі, він поцілував її і затримувся там надовго.

Дякую за прочитання ❤️‍🩹