(35) Зараз, би тебе!

30 0 0
                                    

Донг прийшов під кімнату Дахьон, він не міг наважитися постукати але рука вже стояла біля дверей, однак двері самі відкрилися і перед ним стояла Дахьон:
Дахьон: а, Донг що ти тут робиш?- сказала вона, була у шоці.
Донг: я, прийшов вибачитися- подивився накруги і війшов у її кімнату.
Дахьон: вибачитися, за що- сказал вона закрила двері.
Донг: просто вибач, що не говорив із тобою всі дні, я..ти мені подобалася це правда, але коли я побачив тебе із Кім, я ще раз подумав можу я щось зробити..- своїм поцілунком перебила Дахьон, вона поцілувала його в губи коли він переживав.
Дахьон: ти теж мені подобаєшся- сказал вона її очі світилися, перетворили ніч в поцілунки, і можливо в щось більше.

Пак: так, ви вже зробили те що просив?- сказав він.
: Так гос Пак, всі документи на Кіма, через місяць буде сам віддавати Хані прибуток!
Пак: гаразд, зроби все гладко...- курив і вибив трубку. До нього прийшла Хана, вона взяла із його рук сегарету і почала курити:
Хана: хто це був?- дививлася у вікно.
Пак: це, працівник із щамку- дивився неї.
Хана: хочеш мого брата в тюрму відправити, так?- сказала вона.
Пак: хіба йому там не місце?- сказав він дивився на неї вона віддає сегарету.
Хана: гаразд, роби що хочеш коли моє наслідство вернеця я всеодно буду із тобою- відповіла вона, поклала свої руки йому на шию.
Пак: що ти робиш?-сказав він.
Хана: а що мені не можна обіймати свого чоловіка- вже опустила руки, але Пак її теж обняв.
Хана: що це з тобою!- сказала вона,він її вже цілує, але вона теж і тут Пак перестає.
Пак: ти сестра Кім Сон Ю?- запитав він дивився на неї, із жалістю.
Хана: я...так, вона моя сестра, ми Близнюки- вона відпустила його, і дала крок назад.
Пак: чому ти бризала, що ти незнаєш її?- схилив голову.
Хана: вона моя сестра, і після того як вона хотіла порвати із тобою і втекти із замку, вона подзвонила і сказала, ти повинна зробити боляче Пак, і знаєш я вже зробила тобі боляче, бо ти в мене закоханий я знаю навіть якщо ти мені це не скажеш- дивилася на нього, а на його лиці текли сльози,так би і хотілося обійняти.
Хана: але я в тебе не закохана, я...нехочу мати із тобою нічого, просто допоможи мені і все- сказала вона і вийшла із кімнати, теж плачучи.

MOUNTAINS IN 69Where stories live. Discover now