MOUNTAINS IN 69

(36) Почуй це в собі!

Мін Ейон: так значить ти готовий її вигнати, так?- сказала вона це істеричним сміхом.
Кім: так, я зроблю все що ви скажете!- сказав це най ліпший друг Дахьон.
Ейон: ахаа, гаразд ти мене порадував, невзапнр зайшовши до мене у кабінет, у тебе таке лице грозне, для месті- встала із столу.
Кім: просто, я хочу напамятати їй, що вона мені подобається, що мені потрібно робити- сказав він подивився в очі Мін, а тая усміхнулася.

Хана: що! Чому ти раніше мені не сказала, гаразд- сказала вона,сиділи у домі Хани.
Дахьон: я ж ну, бояся її батько міністр оборони справ, вона була мерзотницею в старшій школі, все ж таки булінг- ходила по гостиній.
Хана: та, гаразд хватить я поговорю з Чіміном він її звільнить- сказала вона.
Дахьон: гаразд, подивимося- дивилася на подругу.

О Саран: ти куди збираєшся?- сказала вона.
Донг:що тобі потрібно?- встав коли Саран зупинила на пів дороги.
Саран: ну, я дуже сумувала- почала приставати до нього
Донг: що ти тут робиш, ти ж багата у тебе бізнес ж є- сказав він відштовхнув
Саран: так, я приїхала підтримати подругу Мін Ейон ми просто приїхали повеселитися, вона тут приїхала якусь дівчину будити, хочу нагадати її старе життя - засміялася
Донг: і хто ця дівчина.?- засумнівався.
Саран: непамятаю, Дора, До..Дахьон о, ці дівчині точно не прожити, гаразд все про них як про нас- вона не втримала Донг і він пішов.

Пак: чому, ти думаєш що твоя сестра не розуміється у бізнесі- сказав він сидів у кабінеті а навпроти Кім Ван.
Кім: моя сестра не проста, відібрати мій спадок вона хоче, але це не вийде- сказав він.
Пак: гаразд, але в тебе так не вийде нічого, це все вже Хани, її наслідство і її сестри- склав він, кинув на стіл документ.
Кім: що це?- сказав він.
Пак: ти думаєш я не дізнаюся, про тебе і Джаз і вашу дитину,яку теж хотіли зробити її мою, і віддати все наслідство їй, і забрати собі, це не можливо, підписуй- склав він, дивився на нього ніби ладин вдарити.
Кім: гаразд, но знаєш, ми всі в корупції зайняті люди- підписував.
Пак після цього вийшов із кабінету, і поїхав додому.

Пак: чому у дома нікого немає?- скав він, скидав одяг.
Невдовзі хтось зайшов у вітальню.
О Ман: гос Пак, доброго вечора я О Ман служниця, гос Хана сказала вам передати що вона сьогодні не буде дома- сказала вона поклонилася.
Пак: як не буде?А де вона?- сказав він, поставив руки в боки.

Хана: звичайно, наливати ми сьогодні відриваємося по повні ясно- говорила вона в клубі.
Офіціант: гос Хана може вам хватить?- сказав він приносив їй випити.
Хана: вас красиво, гаразд я піду гуляти- вийшовши її окружили чоловіки.
Невдовзі їй зустрілося знайоме лице це був Пак.
Пак: що ти тут робиш?- сказав він, Хана почала відходити і загублюватися в товпі.
Хана: як він мене знайшов- сказала вона тихо.
Пак: вона що від мене бігає,- розізлився, і викликав охорону.
Невдовзі ви повернулися додому, де Пак знов ставив свої особливості
Хана: не кричи, мене голова болить- встала і пішла до кімнати, але Пак зупинив її
Пак: я ще не договорив, чому ти нічого мені не сказала- сказав він, дивився на її п'яний вид.
Хана: так, точно більше не буду наступного разу скажу можливо, або підемо разом- сказала вона, обняла його бо немогла стояли на ногах. Серце пак забилося сельніше.
Пак: ти що заснула- сказав він але відповіді не почув. Взяв на руки і поніс у кімнату.
Пак був дуже щасливий, положивши хану на ліжко він довго не міг втримати себе і поцілував, невдовзі його голова опинилася в руках Хани і ваш поцілунок стався не один....