•КІНЕЦЬ•

34 1 2
                                    

Зранку Пак прокинувся і побачив що біля нього немає Хани, він зворушився. Зрозумів що її немає, він почав надівати свій смокінг, і нарешті зрозумів як це пускати кохання крізь руки. Адже раніше він це робив.

Хана повернулася додому, де її вже чекав Джин, він був побитий чекавши її на дивані у гостинній:
Ханна: ти що тут робиш? - підійшла до нього.
Джин пив віскі, сміючись витираючи кров із губи:
Хана: чому..це що кров? Хто це зробив? - сказала вона, дивилася на нього
Джин: що...це зробив твій Пак, я це так легко не допущу, зараз ти йдеш зімною чи з ним? - сказав він.
Хана: я буду тут... Я кохаю Пака, і ти це добре знаєш, де ти був раніше коли я була в біді, га. Чому ти вибрав тоді вчитися в Іспанії із Анна - Марією, бо вона була симпатичною і гралися з тобою, Джин я все знаю, ти звільнений- сказала вона, пішла до своєї кімнати.

Джин подивився їй в слід, і розбив стакан з віскі в землю, і вийшов із будинку.

Пак повернувшись додому у вечері, він побачив Хану на кухні із фляшкою вина і в руці з бокалом. Вона чекала на Пака, який повертався дуже пізно.
Хана: ти все так пізно приходиш, іноді ти навіть не приходив додому, дивуєш - посміхаючись сказала вона.
Пак: Хана, що з тобою? - сказав він, знімаючи із себе верхній одяг і сів навпроти Хани.
Хана: зімною завжди щось не так, коли я робила щось щоб ти замітив, але тобі було байдуже на мене, ти весь у роботі - сказал вано, із сльозами на очах
Пак: я хочу змінитися, ти мені подобаєшся Хана, можливо ми такі різні що не зможемо покохати, але я обіцяю що зроблю все аби стати іншим - сказав він, хотів піти.
Хана: мені не потрібно щоб ти змінювався, я хочу від тебе тільки любові в дрібницях, прокидатися разом, мріяти про майбутнє надалі, і ще чому ти подовжив наш брак? - сказал вона, встала за ним.
Пак: тому що мені з тобою добре- відповів він, хотів піти до себе у кімнату.
Пак: і завтра вечірка я хочу щоб ти пішла зімною, подумай до завтра надобраніч - ще раз сказав він

Все колись закінчується, чи можливо ти той з ким хочеш жити все життя.
Все-таки добитися свого означає, що ти не помилялався. Так і не розкритий сліди козання.
Це фанфік про те як люди реально не можуть підходити один одному. Або, як треба чекати довго аби зрозуміти що навкруг вас була і є любов.
   Не зрозумілі стосунки, зарактери людей, чи пів усвідомлення, того через що пройшли наші герої. І сьогодні ми зрозуміли, що яким би не був кінець, а він прийде. Сподіваючись що завтра буде ліпше, ніж сьогодні.
Головні герої, були закохані але  їх тримало одне почуття бути не вільними. Можливо вони залишилися, і добрими друзями, а можливо закоханими.
Дякую що були із нами і читали фанфік до кінця.  Дата закінчення 06.09.2023р
Сподіваюся вам сподобалося.
Пишіть свої враження від прочитання?

🎉 You've finished reading MOUNTAINS IN 69 🎉
MOUNTAINS IN 69Where stories live. Discover now