Розділ 7

6 2 0
                                    

Марго Калло, невизнана донька одного відомого мага, втомлено дивилася на конспектуючих студентів. День тільки почався, а вона вже відчувала втому від учбового процесу. Викладання взагалі ніколи не входило до її планів... Ще з тих часів коли вона була просто студенткою, вона мріяла вийти заміж та вести безтурботне світське життя. Та не склалося, за її плечима була низка невдалих романів, порожніх обіцянок та марних сподівань.

— Пані Калло, коли ми будемо варити зілля?— відволікла її від думок одна з студенток.

— Через кілька тижнів, коли вивчите теорію,— зітхнула Марго.
Вона вже кілька днів думала про те, як привернути увагу Алекса Сентрокка, а він ніби навмисне її ігнорував та зберігав між ними дистанцію, що дуже дратувало Марго. Ще й Кароліна дивно поводилася, не хотіла допомагати в складній справі зваблення Алекса. Більше того, згадка про нього у розмові вводила її в якийсь ступор.
" Треба влаштувати посиденьки з Кароліною, ми разом придумаємо як впоратись з бойовим магом...— подумала Марго,— ми завжди вигадуємо під вино щось цікаве...". Прийнявши це рішення вона задоволено обперлася об спинку крісла і задумливо подивилася у вікно.

•••••••••••••••••••••••••••••••••

Під час медитації в кабінеті пані де Халл, сьогодні була присутня і Кароліна Хеллфайр. Вона пильно спостерігала за марними спробами Клер відчути відповідь своєї стихії. Дівчина сиділа в позі лотоса і намагалася зосередитися, перед нею стояла ємність з водою з якою вона мала щось зробити. Та все було марно. Клер ця ситуація починала дратувати, вона поступово закипала і ось ось мала вибухнути.

— Глибоко дихай, не поспішай, спробуй очистити розум,— мабуть в сотий раз повторила Анна.

— Я не розумію, як його очищати...— невдоволено пробурчала дівчина.

— Ми вже все спробували,— зітхнула Анна тихенько, щоб чула лише Кароліна. Вона розгублено заламувала руки, незнаючи що ще спробувати:— і чаї, і практики... Я бачу потенціал, відчуваю неймовірну силу, але вона не те що некерована, вона ніби замерзле озеро, ніякої відповіді...

— Десь я подібне бачила... маю деякі ідеї,— промовила Кароліна насупившись.— Дякую Анно.- Вона посміхнулась колезі.— Не хвилюйся, ми розберемося.

Магічний Університет Блекмор (книга І)Where stories live. Discover now