Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Тиждень біля озера °4°

Я прокинулась від дотиків до своєї спини. Я розплющила очі, Ейдан гладив мене по спині

- Ти... Давно прокинувся ?
- Не знаю, я на час не дивився
- Вже всі прокинулись ?
- Не знаю. Ти як заснула на мені так і спала, я чисто фізично не міг вилізти
- Хотів би, то виліз
- Будемо вставати ?
- Угу - як тільки я вийшла з кімнати на мене пригнула Несса
- Мелллііі
- Несса обережно...- я ледь не впала, але Ейдан стояв позаду мене й притримав нас - Дякую
- Мелі, я так за тобою скучила
- Ми не бачились лише ніч
- Цілу ніч. Це аж 8 годин мінімум
- Пішли вже - я понесла дівчину на кухню
- Добрий ранок
- Добрий
- Що це за куала ?
- Я принцеса, а принцес носять на ручках
- Хай тебе тоді Джейден носить - я посадила дівчину на стілець

Поснідавши ми з дівчатами сіли дивитись фільми. Через кілька годин до нас прийшли хлопці

- Дівчатка, я знайшов м'яч, пішли пограємо
- Я за
- Я також

Ми вийшли на вулицю. Грали дівчата проти хлопців. Ми пробули на вулиці близько 4 годин, за цей час команда дівчат програла на декілька очків

-Все... Я більше не можу - я впала на пісок
- Ну куди... Голова в піску вся буде
- Нічого, помию
- Народ ви ж пам'ятаєте що завтра ми їдемо додому
-Так швидко тиждень пролетів
-І то правда...Майже місяць як нема тата...- на моїх очах з'явилися сльози - Я дуже за ним сумую... Я намагалася думати що він знов поїхав у відрядження, але він не повернеться з нього...- Несса та Кріс лягли біля мене й дуже сильно обійняли - О котрій ми будемо їхати ?
- Завтра як прокинемось
- Угу

Ми пролежали на піску не довго. Хлопці підняли нас й в одязі понесли в воду, пручатися було марно, тому я навіть і не робила цього. Нас кинули в воду, я вирішила попити до середини річки, ну як до середини, до куди зможу доплисти

- Куди зібралась ? - повернувшись я побачила брата
- Хочу перевірити свою витривалість
- Що з тобою сталось ? Ти не та якою була раніше
- Тому що багато чого змінилося й змінило мене
- Не хочеш поговорити про це ?
- Поки що я не готова
- Ти ж знаєш що тримати все в собі не можна
- Знаю... Але зараз я не готова
- Добре маленька, коли будеш готова тоді розповіси, я буду чекати
- Добре - я почала плисти до берега
- Куди ви пропали ?
- Хотіли дізнатись чи станемо ми русалками
- І як ?
- Хвіст так і не з'явився - я пішла в будинок, переодягнувшись в сухий одяг я лягла в ліжко й дивилась в стелю, я почувала себе незрозуміло. То спокій, то страх, то усвідомлення. Від таких думок в мене розболілась голова, я терпіла біль доти доки вже не могла лежати. Я пішла в гараж до машини брата, адже пам'ятала що в машині була аптечка й там 100% є таблетки від голови

В гаражі я облазила всю машину, але не знайшла ні аптечки ні навіть думки про те що вона може бути тут

- Та щоб тебе Джоше... - голова немов розколювалася на дві частини
- Що ти тут робиш ? - я сиділа в машині коли почула голос, повернувши голову я побачила Галлахера
- Аптечку намагаюся знайти, аййй...- я сзопилась за голову
- Голова ?
- Угу ...
- Джош аптечку в будинок заніс, пішли - брюнет підійшов до мене, піднявши мене на руки хлопець поніс мене в будинок - Джош куди ти поклав аптечку ?
- Нащо вона тобі ?
- В Мел голова болить - хлопець посадив мене на диван, до нас підбіг брат з коробкою
- На скільки сильно голова болить ?
- Таке відчуття що зараз мене по голові б'ють молотками
- Зараз маленька, почекай трішки - Джош простягнув мені таблетки а Ейдан приніс воду. Випивши таблетку я лягла на ноги до брата, він гладив мене по голові - Зараз все пройде, треба трішки почекати - від болю я почала плакати - Почекай маленька. Зараз все пройде

Пролежавши на колінах хлопця деякий час я почала відчувати як біль в голові почала проходити. Ейдан також був весь цей час біля мене

- Ну як ?
- Починає проходити
- От і добре. Давай я тебе зараз в кімнату віднесу. Завтра ми вже їдемо додому тому треба відпочити - я встала з колін брата, він взяв мене на руки та поніс в кімнату - Сонечко відпочивай поки - я лягла в ліжко й просто лежала з закритими очима
- Ти знаєш через що в неї голова заболіла ?
- Ні, я тільки побачив що вона в машині щось шукала от і все
- Щось тут не те
- Це точно
- Дивись за нею поки
- І так знаю - Джош вийшов з кімнати, Ейдан ліг біля мене й обійняв мене

Я вже на автоматі обійняла хлопця у відповідь підлізши до нього. Хлопець ліг впритул до моєї шиї, його дихання заспокоювало мене. Від цього я легко змогла заснути