Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Самозакохана, егоїстична жінка

Вранці ми зібралися й поїхали на захід по відкритю якогось торговельного центру
Я не відходила від брата ні на крок тримаючи його за руку

- Мене це напрягає
- Все окей маленька - Джош тримав мене за руку та градив пальцем - Я ж то поруч з тобою - до нас підбігли люди з камерами та мікрафонами
- Почалось...

- Добрий день, декілька питань - я хотіла відійти, але брат не дав мені цього зробити
- Втікати постійно не вийде - я стояла трохи за спиною брата
- Міс Дреяр, у вас зараз є стосунки ?
- Вас не повинно цікавити моє особисте життя
- Десь ми вже чули такі самі слова. Це часом не слова Ейдана Галлахера? - я мовчала
- Не насідайте на дівчину. Як на мене, ви й справді не повинні лізти в особисте життя. Якщо ми захочемо, ми скажемо вам за наше особисте життя
- Містер Річардс, чому ви тримаєте міс Дреяр за руку?
- Моя сестра хвилюється, це моя підтримка для сестри
- Ми не бачили містера Галлахера та містера Хосслера на заході
- Їх тут і нема. З нас 3, покликали тільки нашу родину
- Ми всі знаємо що в Ейдана Галлахера є наречена з якою він заручений вже давно
- За це Ейд вам буде сам відповідати, як би я зараз не хотів відповісти на ваше питання з приводу свого друга, але він буде відповідати сам з приводу цього
- Може ви все ж таки відповісте?
- Ні. Він сам за це все розповість
- Містер Річардс, а що з приводу містера Хосслера. Ми бачили що він виклав фото де хлопець тримає дівчину за руку, в них були парні браслети
- В Джея справді з'явилася дівчина. Дуже класна мала
- Ви знаєте її?
- Так. Джей хотів зізнатися дівчині в почуттях ще раніше, але не було нагоди, але одна ситуація все змінила
- І що змінило ?
- Сумісна поїздка на відпочинок. Більше я вам нічого не скажу
- Вибачте, я заберу своїх дітей - мовив Люк забравши нас від журналістів

Пройшли 3 дні заходів, все проходило чудово, на мене майже ніхто не звертав уваги коли я була сама

- Маленька, почекай мене тут, я зараз прийду
- Добре
- Не нароби бід маленька
- Добре - хлопець пішов а я залишилися посеред великого приміщення

💭 Шик, зараз мене вкрадуть і все. Хоча є плюс, коли я сама без когось з Річардсів то мене не помічають навіть, хоч в чомусь є плюс 💭

Я підійшла до столу з напоями й взяла келих шампанського. До столу підійшли 2 жінки

- Нащо Люк привіз ту дівку?
- Ти за дружину його чи падчірку?
- Дружина дружиною, я за його падчірку. Тягар для нього, залишив би її вдома
- Та чого ти так на дівчину гониш?
- Бо вона тягар для Річардса, залишив би її вдома, не маленька дівчина
- Їй 17
- Вже велика, та й вона не частина родини. В неї не його прізвище, вона як біла ворона в родині
- Та чого ти так, дівчинка не винна
- Вона мене бісить. Прийшла на все готове
- Слухай, ну ти ж також прийшла на все готове. Ти вийшла заміж за богатого чоловіка
- Не рівняй нас. Я прийшла сама а Елен з дитиною
- Ну не кидати ж Елен доньку через те що вона виходить заміж
- Все одно мені ця дівка не подобається
- Та вам схоже ніхто не подобається - мовила я підходячи до жінок
- Так ти ще й підслуховуєш
- Та ви так кричите що вас глухий почує
- Ну й нехай. Я кажу те що думаю, ти просто тягар для Люка
- А це вже не вам вирішувати
- От якраз мені дитинко
- Раз ви сказали свою думку то і я скажу
- Давай
- Ви замозакохана, егоїстична жінка яка вважає що її тупа думка комусь подобається і її поважають, але це не так. Вас би й ніхто не слухав якби ви не кричали на все приміщення - після моїх слів мені прилетіла рука по щоці
- Стерво. Та як ти смієш - почала кричати жінка, до нас підбігли мама та Люк
- Що тут відбувається? Доню, як ти?
- Доню?
- Так, це моя донька й не роби вигляд що ти не знаєш Карен
- Вона знає хто я Люку - мама подивилась на мою щоку
- За що ти її вдарила
- Вона обізвала мене
- Ви сказали свою думку з приводу мене, я сказала вам свою думку з приводу вас. Як ви мене, так і я вас не знаємо, але сказали що думаємо одна про одну
- Мел, доню. Щока не болить?
- Все добре Люку
- Що між вами сталося?
- Вона сказала що я баласт для тебе і ти не мав брати маму в дружину зі мною разом
- Карен. Це мій вибір, це моє бажання і моя думка. Я хотів доньку, я отримав доньку. Так не рідну, але я вважаю її донькою. Ніхто не має право говорити що хтось з моєї родини це тягар для мене
- Люк
- Тату, я думаю нам більше нема що робити тут, тому поїхали звідси - мовив Джош підходячи до нас
- Ти правий синку, я більше не хочу бути в компанії людей яким тільки цікаво обговорювати мою родину за спиною та говорить гидотні слова

Ми поїхали в готель. Приїхавши мама та Люк поїхали по їжу а ми пішли в номер. Я лежала на ліжку в сукні не маючи сил щоб встати. Я почула дзвінок

- Маленька, відкрий, будь ласка - крикнув брат
- А сам не можеш?
- Я в одних трусах
- Добре - я встала з ліжка й пішла до дверей. Відкривши двері я побачила букет квітів перед своїм обличчям
- Чарівний букет для чарівної дівчини - почула я голос за квітами
- Букет і справді чарівний - букет опустився і я побачила Галлахера - Ти як дізнався що ми тут?
- Мене тягне до тебе, так і знайшов
- Мало віриться - я повернулась до дверей кімнати брата, він стояв обпершись об дверний косяк - Якщо ти це називаєш " Я тільки в трусах" тоді ти постійно в одних трусах - брат почав махати руками як пінгвін з пінгвінів Мадагаскара й зайшов в кімнату - Повернемось до тебе - я повернулась до Ейдана, хлопець простягнув мені букет - Квіточки дуже гарні, але вони залишуться в Лос-Анджелесі - я забрала букет й обійняла хлопця. Ейдан підняв мене й заніс в кімнату заченивши двері
- Я скучив кицю - хлопець ніжно поцілував мене в губи
- Навіщо ти приїхав?
- Я ж сказав, я скучив - двері в номер відкрились, в номер зайшли мама та Люк
- Ейдан, рада тебе бачити
- Добрий день місіс Елен, містер Люк - чоловіки потисли руки
- Давно приїхав?
- Кілька годин тому
- Який гарненький букетик
- Ти мабуть втомився
- Є трохи, ви на довго тут будете ?
- Ми хочемо погуляти по місту, тому затримаємося. А ти приїхав по якійсь справі?
- А я взагалі тут не повинен бути якщо чесно
- Приїхав до нас значить. Ну тоді й поїдеш з нами
- Як скажете містер Люк - я стала на носочки й підлізла до вуха брюнета
- Ти все підлаштував
- Можливо
- Доню, постав квіти у вазу
- А вона тут є?
- На рецепції попросити можна. Я зараз подзвоню попрошу
- Дякую мамо - я відійшла від хлопця й поклала квіти на книжковий стіл. Через 15 хвилин нам принесли вазу