Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Валимо, валимо

Пов Ейдан

- Вона завжди так ходить ?
- Ти про що Ейд ?
- Щось взяла й пішла нічого не сказавши
- Так, це часто буває. Джош робить так само, тому я навіть не звертаю  на це увагу - Мел підбігла до Люка й поцілувала його в щоку - Можу поцікавитись, за що ?
- Просто, я не можу поцілувати свого відчима ? - чоловік обійняв дівчину
- Сонечко моє
- Я також хочу обіймашки - почули ми голос в мене за спини. По голосу це була місіс Елен. Жінка підійшла до містера Люка та Мел
- Мам, в наступний раз не ховай мій сік, будь ласка
- Добре люба. Ти пила? - я побачив як в дівчини очі стали по 5 копійок
- Ні
- А від кого я тоді відчуваю запах алкоголю ?
- Люба, це я трохи випив
- Ми ж домовлялися
- Я трішечки - Мел відійшла від мами, містер Люк простягнув дівчині кулачок. Я почав сміятися
- Щось не так Ейдан ?
- Та ні, місіс Елен - я бачив як містер Люк приклав руку до рота - Просто згадав подібну ситуацію вдома
- Я пішла спати. Добраніч
- Добраніч доню
- Ейдан ти вже йдеш? - я не встиг відповісти як Мел взяла мене за руку й почала вести на вихід
- Почекай, дай хоч каву заберу - я забрав чашку - Добраніч
- Добраніч Ейдан
- Валимо, валимо - говорила тихо русява, щоб батьки не почули
- Підставляєш відчима
- Він сам вирішив на себе удар схопити, тікаємо поки мама не засікла нічого
- Ай-яй-яй Мелі
- Я не розумію про що ти - тільки зараз я помітив що дівчина тримає мене за руку - Добраніч - дівчина хотіла відпустити мою руку, але я стис її - Щось ще? - Мел повернулась до мене
- ....Ні, нічого. Добраніч - я відпустив дівчину й пішов далі по коридору у гостьову кімнату

Я поставив чашку на тумбочку й ліг на ліжко, обличчям до низу

💭Що я роблю ? Це просто знущання над собою...Це просто жесть...Як же ж ти не розумієш моїх натяків ?💭

Я не міг заснути тому вирішив прогулятися по двору й подихати свіжим повітрям. Гуляючи по двору я почув що за мною йдуть, повернувшись я побачив Мел яка сонно терла очі

- Що ти тут робиш Мел ?
- Те саме питання...
- Вирішив прогулятися, не міг заснути
- Датчики руху... В моє вікно видно коли вони вмикають світло
- Виходить, я тебе розбудив
- Угу...- дівчина підійшла до мене й обійняла
- Може тоді підеш спати ? Я не буду ходити під вікнами - у відповідь було сонне мичання - Будеш тоді зі мною ходити ?- я побачив кивок головою - І як же ти будеш ходити кицю ?
- Нормально буду ходити...
- Ти спиш вже
- Я не сплю
- Це мені говорить дівчина яка стоїть з закритими очима ? Давай тоді на гойдалці посидимо
- Угу... - я взяв дівчину на руки й поніс до гойдалки

Сівши, я посадив дівчину собі на коліна, вона обійняла мене за шию

- От і походили... Кицю, от як так... Я ж хотів погуляти, хоча можна сказати що я і так дихаю свіжим повітрям - я міцніше обійняв дівчину

Через деякий час я побачив силует який йшов до нас

- А я то думаю, куди ти дівся
- Вирішив прогулятися, подихати свіжим повітрям - Джош подивився на годинник
- 2 ночі. Знову безсоння ?
- Угу
- А що тут Мел робить ?
- Датчики увімкнули світло й через це вона прокинулась
- Схоже вона вікно не закрила. Але хвилює те що вона одразу пішла перевіряти хто ходить по двору, тут же ж вор міг ходити
- Дивлячись на вашу охорону, тут непрохані гості точно не будуть ходити
- Ну то так - Джош сів біля мене, поправивши пасмо волосся дівчини він просто дивився на неї
- Так, якщо ти тут заснеш, ти залишишся тут до ранку. Я тебе не потягну
- Та чого ти, я не важкий. Ти легко мене понесеш
- Обійдешся Річардс
- Ти такий злий до мене - хлопець поклав голову на мене - Ви такі милі
- Я для неї тільки друг, вона сама так сказала
- Я бачив ваше інтерв'ю, але це може бути не правдою. Якби вона тебе вважала тільки другом я не думаю, що вона б робила це все
- Ти за що ?
- Обійми, тримання за руки, вона тобі розповідає те чого не розповідає мені
- І це тобі не подобається
- Вона попросила Тайлер, щоб вона мені відео з сеансу надала
- Отже вона хотіла щоб ти знав, просто не хотіла повторювати одне й теж по 10 разів
- Вона плакала... Плакала коли все розповідала, ось чому вони довго сиділи, Мел заспокоювалася тоді, щоб я не бачив
- Ти молодець що все робиш заради неї
- Я її брат, я маю піклуватися про неї
- Давай мабуть вже йти в будинок, бо я не хочу по другому коли по тебе йти
- Пішли

Я взяв дівчину на руки й ми пішли до неї в кімнату, поки я клав Мел в ліжко Джош закрив вікна

- Коли ти збираєшся їй казати про свої почуття ? 
- Не знаю... Можливо вона й не дізнається про них
- Але...
- Що "але". Вона бачить в мені бабія, вона не підпустить мене ближче ніж друг, і ти це чудово знаєш
- Надія помирає останньою
- Вона вважає все що я роблю, це я роблю через те що вона твоя сестра, от і все. Вона не сприймає мої дії серйозними
- Будь наполегливішим
- Я так її ще більше відгорожу від себе тоді
- Подивись на мене. Кріс також казала що не буде зустрічатися з бабієм, і що тепер. Ми вже як півтора роки разом. Просто треба бути наполегливішим
- Побачимо як складеться
- Не спихуй все на ці слова. Будь чоловіком 
- Ми зараз розмовою розбудемо її. Пішли

Пов Ейдан зак