Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Підозри відносин

Ми вийшли з будинку, заченивши двері я подзвонила Маркусу

×××
×- Що там Мел?
- Її хлопець кинув
×- В депресію впала?
- Не знаю. Вона плакала, я дала їй заспокійливе й вона пішла спати
×- Дякую мала. Я на днях приїду до неї з сином та дружиною, може вийде вговорити переїхати до нас
- Будеш дивитися по обставинам
×- Дякую що приїхала до неї
- Ми дружимо з дитинства, це найменше що я могла зробити
×- Добраніч мала
- Добраніч
×××

Під час моєї розмови Ейдан відійшов від мене й сів на капот машини. Поклавши телефон в кишеню я підійшла до хлопця, він сидів й просто дивився вниз

- Ку-ку
- Ку-ку...
- Що таке Ейдан?
- Нічого - брюнет далі дивився вниз
- Ейдан - я підняла голову хлопця за підборіддя так, щоб він дивився на мене
- Поїхали додому
- І це все що ти мені скажеш?
- А що я скажу ще. Поїхали - ми сіли в машину. Брюнет просто дивився у вікно й мовчав, мене напружувала тиша

- Ейдан
- Мм
- Що таке?
- Все добре
- Добре? Ти мовчиш, ти й досі не взяв мене за руку чи не поклав руку на ногу. Мене це напружує - я зупинилась на узбіччі й заблокувала двері - Ейдан, подивись на мене - хлопець далі дивився у вікно - Ейдан
- Що?
- Подививсь на мене - я поклала на щоку хлопця руку й повернула його до себе - Що сталося?
- Я просто втомився - брюнет поклав руку на мою наклонивши голову ніби він лежить на моїй руці
- І все?
- Так, я просто втомився
- Точно?
- Угу, я просто втомився, я хочу вже відпочити
- Чому тоді не спілкуєшся зі мною?
- Я зараз спілкуюсь з тобою кицю - брюнет взяв мою руку й поцілував її - Поїхали додому
- Поїхали - я завела машину й ми поїхали далі. Ми приїхали під будинок - Пішли
- Мел
- Я тебе слухаю
- То правда що ти говорила?
- Що саме?
- Що вийдеш заміж за іншого
- Ейдан, Ейдан. Наче й дорослий хлопчик. Ну от скажи, куди я від тебе дінусь? Мені біля тебе легко, спокійно, я відчуваю себе в безпеці біля тебе. Я більше не відчувала такої безпеки біля якогось хлопця як від тебе. Ти й справді зациклився на моїх словах?
- Вони засіли в мене в голові
- Звісно є випадки що люди довго зустрічається а потім розходяться, але все залежить від обставин та відчуттів один до одного
- Ти мене кохаєш? - я не знала що відповісти - Кицю, ти кохаєш мене?
- Ти ж знаєш що я не була у відносинах, та й не знаю що відчувають до людей яких кохають - брюнет посадив мене до себе на коліна
- А що ти зараз відчуваєш до мене?
- Мені комфортно з тобою, відчуваю себе в безпеці біля тебе
- А от тут що відчуваєш коли поруч зі мною - хлопець поклав руку на зону мого декольте
- Тепло - я накрила руку хлопця своєю - Я відчуваю тепло коли ти поруч зі мною - хлопець почав посміхатися
- Що ще?
- А що я ще повинна відчувати?
- От же ж хитрунка моя - брюнет обійняв мене й уткнувся біля моєї шиї носом
- Нікуди я не дінусь від тебе - я обійняла хлопця у відповідь
- Я тебе не відпущу
- А я не відпущу тебе, й нікому не віддам. Де я ще такого хлопця знайду? - брюнет підняв обличчя, я вчепилась в губи хлопця, його руки притискали моє тіло сильніше до тіла господаря й він поглиблював поцілунок. Через деякий час ми відсторонились один від одного, я почала залишати поцілунки на шиї брюнета
- Кицю, якщо ти зараз продовжиш то я можу себе не стримати - говорив брюнет охриплим та тихим голосом, я робила вигляд що не чула, руки зеленоокого залізли під мою футболку й лягли на мою спину - Кицю, я ж не зупинюсь тоді й мені буде все одно на твої слова. Боюсь що тоді ми всіх робзудемо
- Пішли в будинок, час лягати спати
- Пішли - ми зайшли в будинок, у вітальні нікого не було тому ми пішли в кімнату Ейдана. Брюнет почав роздягатися