Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Терапія або наречена Ейдана

Перенесемося на декілька днів вперед

Ми з Ейданом знову стоїмо в коридорі біля дверей психіатра

- Добрий день Мел, Ейдан
- Добрий
- Мені прийшов запит на те щоб я була твоїм психіатром Ейдан
- Добре
- Зараз почнімо з Мел а потім перейдемо до тебе, прошу за мною - ми пішли далі по коридору. В кімнаті були стіл з тарілками, вази, старі телевізори та багато чого іншого - Тримай - Тайлер простягнула мені окуляри - Тобі треба вивільнити весь свій біль. Можеш ломати все що захочеш, якщо забажаєш можеш всю кімнату рознести - я взяла в руки биту
- Якщо це мені допоможе то добре
- Ти зможеш вивільнити всі емоції. Кімната з шумовзоляцією, тому можеш кричати й не боятися що тебе почують
- Кричати так, щоб мене почули я не боюсь
- Ми повернемося коли ти натиснеш на цю кнопку
- Добре

Мене залишили в кімнаті одну. Я підійшла до вази й вдарила по ній битою, це був лише початок. Коли я трощила все в кімнаті, я справді відчувала полегшення всередині себе. Через хвилин 40 я сіла на середину кімнати й просто почала кричати, мені було все одно чи почують мене, чи будуть потім щось говорити за це. Я просто вивільняла все накопичення яке в мене було всередині. Вдосталь накричавшись я підійшла до кнопки й натиснула на неї, через хвилин 5 в кімнату зайшли Тайлер та Ейдан

- Нічого собі ти даєш Мел
- Як себе почуваєш ?
- Так ніби з моїх грудей впав великий камінь який важив більше 100 тон. Я відчуваю полегшення
- Це добре. Ти вивільнила всі емоції які ти стримувала в собі і які були зайвими
- Що далі ?
- Будемо пропрацьовувати травми і будемо вчитися не затримувати емоції всередині себе а вивільняти їх
- Добре. Ви вже все ?
- Так, поки ти була тут в мене пройшов сеанс
- Добре
- Поїхали

Ми ходили до психіатра близько 2 місяців. За цей час мені і справді стало набагато краще і я перестала ходити до неї а от Ейдан продовжував

Я сиділа у вітальні й грала в гру, двері відчинилися й в будинок зайшли. Як завжди це був Ейдан

- Привіт мала
- Привіт
- Де Джош, я не можу до нього додзвонитися
- Він поїхав до Кріс, точніше полетів. Він був схвильований й нічого не пояснивши поїхав до неї
- Шик... І що мені робити ?
- В тебе є справа до нього ?
- Так, він тобі нічого не говорив за якийсь пакунок для мене ? - брюнет підійшов до спинки дивану
- Він щось крикнув тоді, "Якщо що, в мене в кімнаті пакет". Що за пакет, кому, нащо. Нічого не сказав
- Отже то для мене, піду заберу
- Йди