Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Я вже сумую за тобою...

Ми з Ейданом пішли до його машини. Адреса яка була написана на папері в коробці привела нас до міської автостоянки

- Добрий день, Дерек Дреяр приїжджав на днях до вас ?
- Дерек ? Так, він мій друг тому я його знаю. А хто ти йому ?
- Донька - по моїй щоці потекла сльоза
- А де Дерек ?
- Він... Він помер. Кермо заклинило...
- Мої співчуття. Він залишав машину, сказав що подарунок для доньки
- Так... Я можу її забрати ?
- Звісно. Ряд F4 поверх -3
- Дякую - ми приїхали до вказаного місця там стояв Lamborghini Sian FKP37 -  Тато не жартував що подарує мені ламборгіні... Ейдан...
- Я тебе слухаю
- В тебе тільки один будинок ?
- Я живу не з батьками а сам
- Я можу сьогодні в тебе заночувати ?
- Якщо не хочеш додому то можеш
- Не хочу. Я зараз заберу машину й поїдемо
- Добре

Я підійшла до машини, відкривши її я поїхала за брюнетом. Ми приїхали до невеликого будинку. Поставивши машини в гараж ми зайшли в будинок

- Тобі треба сходити в душ - бреюнет повернувся до мене спиною. В нього на футболці було дві криваві плями від моїх рук
- Ейд... твоя футболка в крові
- Як і твої руки - я подивилась на руку на них була засохла кров
- Справді...
- Тримай - брюнет простягнув мені футболку та шорти
- Дякую

Я пішла в душ, стоячи під водою я прокручувала в голові останні події мого життя

💭Спочатку вперше за 3 роки мені подзвонив Ноен, потів він мене зґвалтував... Тато нарешті приїхав за кордону і через день після зустрічі він помер.... Що буде далі ? Хто ще мене покине ? Що зі мною ще станеться ? Невже чорна смуга мого життя продовжиться ?  Чому все так ? Все почалось після того як я опинилася в будинку Річардс...💭

Мої думки перебив стукіт в двері

- Ти там в нормі ?
- Так, я зараз буду виходити - я закрила воду. Одягнувшись я вийшла з ванної
- Давай допоможу голову висушити
- Буду вдячна, не думаю що зараз зможу щось в руках втримати - я сіла на стілець а брюнет почав сушити моє волосся - Можу спитати ?
- Питай
- Звідки в хлопця який живе сам вдома фен ?
- Його мама привезла. Типу якщо потрібно кудись їхати а з мокрою головою далеко не поїдеш
- І то правда
- Готово
- Дякую
- Спати хочеш ?
- Угу - брюнет провів мене в кімнату - Ейдан - я схопила хлопця за руку - Ти можеш лягти зі мною будь ласка. Поки я не засну
- Якщо ти сама цього хочеш

Ми вляглись в ліжко. Я лягла на грудну клітину хлопця й заснула під стук його серця

Pov Ейдан

Як тільки Мел лягла мені на груди одразу ж заснула. Я просто лежав та гладив її по голові. Мій телефон почав вібрувати

×××
- Так Джоше
*- Де ти ?
- Двома
*- А Мел ?
- Вона попросила сьогодні залишитися в мене
*- Сама?
- Сказала що не хоче зараз додому й попросила сьогодні ночувати в мене
*- Добре
- Ви вже розібратись ?
*- Так, тато та Елен все владнали. Бідна моя Мел, Ноен наніс жахливу пляму та ще й це... Ми завтра приїдемо
- Добре. Коли будуть похорон робити ?
*- Завтра. Ми тоді речі привеземо
- Угу
*- Відпочівайте тоді, до завтра
- До завтра
×××

- Що ж сталося ? Фортуна не на твоїй стороні, це видно. Я поміняю її рішення...

Ранок

Я прокинувся раніше й просто лежав щоб не розбудити дівчини. Я почув як двері відчинилися, зрозуміло було що то приїхали Джош та Джей. Тільки в них крім мене були ключі

- От ви де
- Привіт
- Салам брат. А де мала ?- я відкрив ковдру - Знайшов
- Як вона ?
- Не знаю, вона ще не прокидалася. Але вчора не помічала що в неї були руки в крові поки не побачила мою футболку
- До чого вона тут ?
- Несс, Мел мене в лікарні обійняла й вся кров з її рук перейшла на мою футболку
- Точно 

Pov Ейдан закінчений

Я прокинулась від голосів, розплющівши очі я побачила знайомих та рідних моїх людей

- Добрий ранок- мовила я потираючи очі
- Добрий крихітка моя
- Як ти мала ?
- Нормально... мабуть
- Сьогодні будуть похорони
- Я поїду
- Ми й не сумнівалися. Ми привезли тобі речі
- Давайте речі, я в душ

Сходивши в душ й переодягнувшись в одяг який мені привезли, я вийшла на кухню

- Ти все ?
- Угу, можемо їхати
- На вулиці холодно, чому кофту не одягаєш ?- говорив Ейд сидячи за столом
- В мене її нема. Вчора я була без кофти та й в речах також не було
- Я дам тобі толстовку
- Чорна є ?
- Та яка хочеш є. Пішли - ми зайшли в кімнату, в шафі й справді було безліч кофт та толстовок - Бери яку хочеш
- Ти всім дівчатам даруєш свій одяг ?
- Я б тоді в одних трусах залишився
- Так я перша хто речі твої бере ?
- Так
- Повірити не можу. Ти ж такий бабій
- Ага, а ще ти просила цього бабія залишитись в нього вдома на ніч, та ще й речі мої береш
- Що ж вже поробиш. Поїхали

Ми приїхали на початок похорону. В цей час почав лити дрібний дощ, багато хто стояв під парасольками, але я відмовилась від неї. Я не хотіла щоб зараз бачили мої сльози, а дощ мені з цим чудово допомагав

- Похон закінчився, поїхали
- Так, так... Я зараз - я наклонилася до могили - Я знаю що це плачеш зараз тату. Я дуже тебе люблю

Я поїхала додому й одразу ж пішла в кімнату. Закривши кімнату я сиділа біля стіни й просто плакала. В моїх руках була фото мене та тата, яку ми зробили за день до його смерті

- Татусю... Я вже сумую за тобою... Я дуже тебе люблю