Зведені (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Неприємна поїздка

Ми вийшли з тиру. Там стояла машини Джоша та Ейдана
(Ейдан - Nissan X-TRAIL
Джош - Mercedes-Benz C-Class)

- Давай ключі - мені віддали ключі. Тут ми бачимо як до машини підходить дівчина з рудим волоссям - Кріссс - я підбігла до дівчини
- Привіт
- Привіт. Ти як здогадалася що ми тут ?
- Мені Джош сказав, а ще сказав що нашого містера "Непереможного" перемогла маленька дівчинка. Так тримати
- Привіт Кріс
- Привіт народ. Мел молодець, комусь треба було його попустити, в тебе це гарно вийшло
- Дякую
- Народ, пропоную поїхати в кінотеатр - всі погодились, ми розсілися по машинах. Я, Ейд та Несса були в одній а Джош, Джой та Кріс в іншій

Коли ми приїхали й тільки вийшли з машини до нас підійшла дівчина

- Привіт любий
- Ненсі, те що ми перестали не означає що ми зустрічаємося і ти це знаєш
- Ейдан, любий, не здись
- Дав вгадаю, ти вгадала машину й тому підійшла
- Яка тобі різниця
- Та так - я сіла збоку на капот
- Щось ти не дуже схожа на типаж Ейдана
- Дивлячись по тобі то я точно не підхожу по тиражу. В мені все натуральне а ти надута силіконами
- Ейдан, не хочеш сьогодні зі мною зустрітись ?
- Не хочу. Ні сьогодні, ні завтра, ніколи
- Чому ти такий злий ?
- Я не злий - брюнет підійшов до мене й повернувшись спиною став поміж моїх ніг, а я обійняла його за плечі - Як ти міг скотитися від мене до неї ?
- Си-лі-ко-ни - говорили повільно Несса та Кріс
- Дівчинко, сильно не звикай. Для нього дівчата максимум на тиждень
- Дивно, ми знайомі вже більше  місяця. Так ?
- Угу - по дівчині було видно що вона зараз вибухнути готова, вона розвернулася й пішла - Дякую
- Нема за що - всі дивилися на нас й ніфіга не розуміли - Пояснюю, я бачила що Ейду не комфортно що вона біля нас, тому я підіграла
- А я вже думав що ви зустрічається
- Не в моєму смаку - я вдарила хлопця й злізла з машини

Ми пішли дивитися фільм, а після ми поїхали до нас додому

Наступного дня я повезла Нессу та Кріс по домах й через 4 години повернулася. Я була в худі з капюшоном накинутим на голову
Зайшовши в будинок я хотіла швидко піднятися в кімнату, але наштовхнулася на хлопців на сходах

- Чому так довго ?
- Я в ТЦ заїхала потім
- Підніми голову
- Нащо ?
- Мел, з тобою щось не те, підніми голову - я просто стояла з нахилиною головою. Переді мною стояв Ейд який підняв моє обличчя рукою за підборіддя. Моє обличчя було в сльозах
- Чому ти плачеш ? І чому твоя губа розбита ?
- Нічого
- Мел, я не відпущу тебе поки не скажеш
- Я в ТЦ зустріла Ноена, він йшов за мною й завів в місце де не було людей й.....
- Що було далі ?
- Він був під кайфом... Він зґвалтував мене, я намагалася вирватися й він мене вдарив... - я знову почала плакати
- Сонечко моє - брат обійняв мене й намагався заспокоїти - Елен, збирайся ми поїдемо в поліцію
- Нащо ?
- Писати заяву на цього придурка
- Він не встиг дійти до кінця, його злякав охоронець який почув мій крик

Ми з мамою, братом та його друзями поїхали в поліцію. Там я написала заяву, мені викликали лікаря який зробив обстеження

- Дівчинці повезло нічого не підхопити, розриви звісно є, але в цілому все добре
- Дякую - я сиділа й немов була в тумані, в голові крутилася ця ситуація
- Ми можемо з ним самі розібратися ?
- Джош я розумію, твою сестру скривдиои, але ж я не зможу зам'яти діло якщо ви його вб'єте
- Ми не будемо його вбивати, але урок буде нормальний
- Джош...
- Я сказав, ми самі з ним розберемося
- Якщо ви його тільки не вб'єте
- Угу. Квіточка моя скажи, де він живе - Джош сидів переді мною на колінах в його очах був гнів
- * адреса * будинок 304
- Добре, зараз ти поїдеш з мамою додому, сходиш в душ й будеш чекати нас вдома. Добре ?
- Я більше не хочу взагалі з будинку виходити
- Маленька моя, він пожалкує про те що йому в голову прийшло взагалі підійти до тебе
- Джош я прошу тебе... Тільки не сядьте
- Звісно. Ми допоможемо дійти до машини а потім поїдемо
- Добре

Ми з мамою поїхали додому, вдома я одразу ж пішла в душ. Я стояла під гарячою водою, вона обпікала моє тіло, але мені було не боляче фізично, мені було боляче морально. Коли вже я не могла стояти я вийшла з душу, одягнулася й вляглась в ліжко вкутавшись так, щоб мене не було видно. Я просто плакала й більше нічого не могла зробити. Сил більше ні на що не вистачало
Ближче до 8 вечора в кімнату зайшли хлопці

- Мел, квіточка моя - говорив ласкаво та тихо Джош сидячи біля мене, я вилізла з під ковдри - Ми повернулися
- Я бачу...- у хлопців були розбиті кісточки на руках, у Джея був синець на щоці, у Ейдана розбита губа а в Джоша біля шиї слід від нігтів - Нехило 
- Ми ще легко відділались а от Ноен не в дуже гарному стані зараз
- І що тепер буде з вами ?
- Нічого. Ми самі викликали швидку, ми ж обіцяли що не будемо вбивати. Сказали що на нього напали, а ми допомагали відбити його
- Добре що з вами все добре - я обійняла брата, з моїх очей знову почали капати сльози
- Тихо, тихо маленька. Все добре. Він більше не підійде до тебе
- Він більше не підійде ні до однієї дівчини
- А зараз тобі треба відпочити
- Угу - я лягла, Джош накрив мене ковдрою
- Мел, хотів спитати. Ти гарно стріляєш, ти в змаганнях брала участь колись ?
- Ні. Я з дитинства з татом ходила в тир й гарно стріляю. В мене була вся кімната в іграшках з тиру. В Несси вдома також багато іграшок які я виграла
- Коли ми забирали речі іграшок не було
- Я за місяць до того відвезла їх з мамою в дитячий будинок
- Молодець, а зараз лягай спати
- А ви ?
- Ми зараз рани обробимо й також ляжемо
- Дякую - я закрила очі й одразу ж заснула