Не по плану

8

Це не до добра..

Пітер швидко разом з Феліксом відправився в табір. Девіна не було, а все що лишилось це лежачий на землі Кайл і Девіна зброя.

Фелікс поклав два пальці до шиї Кайла.

Ф: Він просто спить.

П: Йди на варту і візьми ще двох загублених. А я тут розберусь.

Хлопець встав і виконав наказ Короля Небувалії.
Коли Фелікс пішов на варту Пен присів над сплячим Кайлом і провів рукою на його головою. Той одразу отямився.

Кайл: А? Пітер? Слава Богу!

П: Тихо, не викрикай. Інші ще сплять. Що сталося?

Кайл: Ми вартували поки ти говорили з Феліксом, а потім Девін впав на землю і його хтось забрав за допомогою диму. А мене хтось стукнув по голові.

П: Хмм.. гра набирає обороти)

Пітер встав і проходячи повз Фелікса шепнув йому на вухо.

П: Мій син і внук заглянули)

Фелікс подивився на довольного Пена який йшов в свій будинок.

Пен підійшов до дверей свого будинку і щоб не скрипіти дверима телепортувалася у зеленому диму в спальню.

Дівчина, що лежела на ліжку Пена тихо спала. Пітер ліг на свою половину і просто дивився на стелю. Вона освітлювалася місячним сяйвом.. не стеля.. а Уляна)
Сьогоднішній сон не давав спокою ні на хвилину. Кожне слово прокручувалися в голові..

""Не дівчина, а любов до неї..) Сам потім повіриш в мої слова коли закохаєшся) але чи вона тебе полюбить.. адже кохання в вас обох буде взаємне"

П:~Невже вона мене полюбить?.. такого монстра.. хоча вона також далеко не найкращий янгол..) і це мені подобається..) але потрібно якось заслужити її любов.. але як?~

Це питання як струм в голову.. так випадково. І як цьому зарадити знає тільки час. Час..)

Пітер одразу заставив свій розум провалитись в сон.

В сні..

П: Пітер! Як дивно кликати самого себе.

ППС: Я сам вшоці)

П: Як мені її закохати в себе?

ППС: Ти про кого, друже мій?)

П: Не грай дурака. А точно.. ти ж ним і є.

ППС: Вибач така вже натура..)

П: Питання ти знаєш. І відповідь. А тепер я попрошу тебе сказати її вголос.