Не по плану

17

Та чесно кажучи Пітер не був в захваті від дій Уляни.

П: Уляна, що ти робиш? Ти віддала кинджал Темному? З тобою все в порядку?

Пен підійшов ближче до Уляни.

У: Ми даємо вам 2 сутки на роздуми, а потім чекайте нашого візиту)

Тільки як в духа появилася посмішка на лиці і Пен, і вона просто розчинилися в повітрі.

Ти і Пен опинилися в якомусь будиночку. Він знаходився у лісі подальше від міста.

У: Миленько.

Пітеру це надоїло він підійшов до дівчини і потрусив за плечі.

П: ТА ЩО ТВОРИТСЯ?!

У: Всього лиш втручання в довіру.

Пен відпустив її і почав ходити кругами по кімнаті.

П: У тебе в руці було наше спасіння. А ти замість того, щоб віддати мені кинджал Темного віддала його назад, ще й навчила пручатися наказам!

У: А тепер язичка свого прикуси. І заспокійся. Я знаю, мої дії не дуже логічні, але..

П: Але ми просто не зможемо контролювати одну із найсильніших людей в місті.

У: Але закляття ж в тебе. І ти живий. А саме закляття, ще й досі працює..)

П: Хм) Вмієш здивувати, але віддавати кинджал всеодно не потрібно було..

Він хмикнув і після того пішов з кімнати розглядаючи будинок, і шукаючи місце подумати.

П:~Вона дала їм два дні, але заклинання вже сьогодні поглине все місто. Навіщо ця розмова тоді?~

**В Героїв**

Р: Хтось пояснить, що твориться з Уляною?

Г: Вона просто добра. В книжці її немає, бо вона сама не знає який вона персонаж.

Рум: Повір, малий, вона не з добрих персонажів.

Ніл: Чого вона добивається?

Бель: Я думаю, що це, що вона задумала точно не входило в плани Пена.

Рум: Нічого. Підпортить сама йому життя.

Г: А в кого заклинання?

Рум: Риджино?

Р: Воно не в мене..

Рум:~Так і знав, що щось не так~

Е: Якщо воно не знищене значить і закляття ще досі поглинає місто.