Пройшов тиждень
Я запропонувала відновити якісь події зі всіма які б допомогли мені їх згадати, і це вийшло. Я майже всіх згадала, однокурсників також на дивоЯ лежала на ліжку й читала книжку. В кімнату постукали
- Привіт, можна ?- у дверях я побачила містера Галлахера
- Заходьте - я з великими зусиллями, але сіла сама
- Вінні сказав що ти хочеш зі мною поговорити
- Угу. Мене напружує те що про вас мені багато хто каже, ви ще сказали що ми зустрічаємося, але я нічого про вас не пам'ятаю
- І ти вирішила зустрітися, щоб згадати
- Так
- Допоможу чим зможу - хлопець мило всміхнувся
- Ви давно в універі викладаєте ?
- Я прийшов після того, як ти вступила
- Коли ми їздили в похід, ми з вами розмовляли біля річки ?
- Ми часто з тобою розмовляли
- Біля річки була розмова ?
- Так
- Ви сказали що ми часто розмовляли
- Так. Часто. І в основному не на тему навчання, я для тебе як психолог був
- Чим же ж ви мене зачепили, що я вам все розповідала
- Не знаю чим зачепив, але ми часто розмовляли
- Можливо я вас зараз ображу, але я взагалі не пам'ятаю, щоб була з вами у відносинах - він опустив голову й прикусив губу
- Ти щось пам'ятаєш про свої відносини ?
- Я навіть нічого подібного згадати не можу... Мені шкода якщо я вам зараз роблю боляче
- Нічого. Ти не винна... Давай тоді будемо друзями
- Друзями?
- Так. Я буду твоїм викладачем і другом, як і до цього
- Почнімо знайомство та спогади з нової сторінки
- Так, якщо ти не проти
- Якщо я вам довіряла до цього значить ви дуже добрий і гарний друг. Я згодна - я простягнула хлопцеві руку з посмішкою. Він потис мені руку
- Тоді все починаємо з самого початку Мелані Хакер - в кімнату зайшли хлопці
- Привіт, щось згадали ?
- Привіт хлопці. На жаль, нічого. Підсвідомість блокує
- До якого моменту згадала все ?
- До грудня, грудень як в проваллі досі. Джей дивись - я підсіла до краю ліжка й почала підіймати ноги в колінах, всі були шоковані
- Давно ти так можеш ?
- Сьогодні вранці спробувала і в мене вийшло. Я почала відчувати ноги приблизно до коліна, нижче ні - Джей сів на коліна переді мною
- Заплющ очі - я виконала прохання - Будеш казати де відчуваєш
- Окей.... Стоп
- Відчуваєш ?
- Так - я подивилась на свої ноги, рука Джея була трохи вище коліна
- А тут ?
- Відчуваю
- Тут
- Ледь-ледь
- Тут
- Тут вже нічого не відчуваю
- 3 місяці нічого не було, а тут почало відновлюватися
- Голки пана Мінхо допомагають, мабуть. Він сюди приїжджав останній раз
- Це добре. Можливо що скоро вже зможеш ходити
- Так, не дарма займаюся цілими днями
- А, так. Вона і вдома займається
- Я ж виходить знову вчусь ходити. Отже спочатку треба повзати
- Далеко ти не доповзеш, але суть та ж
- Я дуже рада... Я все ж зможу ходити. Я не така безнадійна як думала
- Пішли з нами
- А що ви будете робити ?
- Грати в приставку збиралися
- А ми привезли пиво
- Вам пощастило що я не п'ю пиво - нова хвиля спогадів - Вінні
- Так сістер
- Я вже таке казала тобі та ще комусь. Ви сиділи в нас і також грали
- Обличчя пам'ятаєш ?
- Ні, я не бачу обличчя. Людину бачу, а от обличчя немов стерте. Хто то був ? - хлопець подивився на викладача, а потім різко на мене
- Я не пам'ятаю
- Добре... Хто мене на ручки бере. Стаємо в чергу - всі почали сміятися - Ви чого ? Всіх діток носять на ручках, і кожен хоче поносити
- Тобі 18
- І що ? Я маю право ще називати себе дитиною. Особливо в цій ситуації, ну так, я чекаю - Джей встав - Почекай. Я хочу спробувати встати, підтримуй мене - я використовувала руки Джея як підставку й намагалась встати, він підняв мене й тихенько прибрав руки з талії, я почала падати, тому Джей швидко мене спіймав - Угу, ще не йде діло - Джей закинув мене собі на плече й поніс у вітальнюМи грали у відеоігри, пили напої та просто розмовляли. Містер Галлахер також був з нами. Оскільки я сиділа між ним та Хартманом мені були цікаві їх дискусії з навчання. Вже майже вересень, скоро навчання
- Діл
- Так
- Будеш сидіти на парах на попі рівно й слухати викладачів, а потім будеш давати мені конспекти
- Я думав ти зі мною будеш
- Я не можу ще ходити, а у візку довго не поїздиш. До того, ми на 2 поверсі
- Я тебе носити буду
- І в туалет також
- Тут моя система зламалася
- А я про що. Якщо хоч трохи зможу ходити, то ноу проблем, а так я буду вдома
- Містер Джонсон буде сумувати за тобою
- Буде зриватися на тобі Діл
- Не покидай мене - крикнув Хартман обійнявши мене - Він мене зжере там
- Ні з чим допомогти не можу. Кріпись
- Кидалово - Ділану прилетіла подушка по обличчю від мене
- Ось це називається кидалово. А в мене ноги, хоч десь плюс є. Не треба рано вставати на навчання
- І то правда - я почала сонно позіхати та терти очі
- Я, мабуть, вже піду спати, якщо мене віднесуть
- Граємо на су є фа - крикнув Ділан
- Ділану мене не довіряємо, він мене не донесе, і при тому ж спеціально
- Давай я - мовив містер Галлахер
- Мені все одно хто, мені головне в кімнату. Я вже, мабуть на руках у всіх покаталася. Мене так багато ну руках за всі мої 17 років не носили
- Користуйся моментом. Я і досі на руках в Дракона не покатався, а ти стабільно в нього на руках - надувся Хартман
- Так вже і бути, як своєму другу, я дарую тобі одну свою поїздку на руках в Дракона
- Єс, ти тільки йому потім скажи про це
- Окей. Містер Галлахер - брюнет взяв мене на руки й поніс в кімнату. Я лягла під ковдру - Дякую
- Добраніч
- Добраніч
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionЩоб розуміти суть фф прочитайте, будь ласка, першу частину 😘