- Гарно зіграли
- Угу, не думала я що ви на стільки дружніми станете
- Ми і були такими
- А що сталось з тими хто підтримував Вокера ?
- Хто змінив свою думку з приводу банди, хто пішов з банди
- Нові ескізи тату ?
- Так - один з хлопців зняв футболку, на боці під грудною клітиною праворуч було тату банди
- Вау, і знову мій ескіз
- Джош дуже хотів, щоб в нас були такі тату
- Ну в принципі я сама намалювала їх за прохання Джоша, тому все окей
- Дерек - почула я голос за спиною якого бути не повинно було бути
- Мама - я відскочила в сторону, але та сама людина спіймала мене в повітрі
- Далеко зібралась ?- я побачила Ейдана
- Та поки не знаю, куди б дострибнула - я й досі була в повітрі - Я навчилась літати - хлопці почали сміятися, а брюнет поставив мене на землю
- Так, Дерек
- Йоу
- Ми завтра виїжджати будемо о 10 тому за 20 хвилин до цього будь вже з нами біля автобуса
- Окей
- Так ти поїдеш ?
- Так. За вами буде наглядати Остін. Я дуже вас прошу не лізти в пригоди на 5 точку
- Це моя професія та робота - мовила я піднявши руку
- Твоя, твоя. Краще б так часто не шукала пригод собі - говорив математик поклавши руку мені на голову
- Як ти вхід в такі пригоди знаходиш ?
- Я його не шукаю. Я знаходжу вихід, а там за виходом одразу вхід в нові пригоди просто - хлопці почали сміятися
- Пішли вже, ключик до пригод на 5 точку
- Пішли, па-па хлопчики
- БувайтеМи відійшли від хлопців
- Куди йдемо ?
- Пішли по берегу пройдемося - я взяла руку хлопця на якій був годинник
- 3 дня
- Або можемо в лісі погуляти
- Пішли в лісМи пішли в сторону лісу, брюнет взяв мене за руку й зробив "замок" з наших рук, я підняла окуляри й вони були в мене заміною обідка
- Скажи чесно, вчора спеціально програвав ?
- Майже. Де піддавався де програвав так
- Щось не фартило тобі
- Це тобі не покер зі ставками
- Треба було на гроші грати чи на цукерки
- Треба було, так азарту ніякого не було
- Тобі тільки азарт подавай
- Звісно - почав посміхатися хлопець - Без азарту я не я
- Лан розповіла мені що сталося з вашою мамою
- Так і знав що колись ти все ж дізнаєшся від неї
- Вона сказала що ти вбив тоді нападника
- Так, я бачив маму мертву, лежачу майже біля нас. Тоді я не усвідомлював цього поки не побачив в її тілі меча... Тоді я просто відключився наче, то був зовсім не я. Я нічого не пам'ятаю, останнє що я пам'ятаю було як я виходжу зі сховку й беру в руки катану, далі все як в тумані
- І коли ти прийшов до тями?
- Коли побачив перед собою батька який змивав з мого обличчя кров, я тоді був весь в крові, потім відмивався від неї години 3 десь
- ... Це жахливо...
- Після цього в мене почалися проблеми зі сном. Почав страждати від безсоння, але це набагато краще ніж лунатизм - я зупинилась й обійняла хлопця, він поклав мені голову на плече сильно притискаючи до себе
- Моя ти киця...
- Та ладно, то коли було
- Але таке побачити, це жорстоко...
- Нам ще пощастило що він нас не знайшов тоді
- Це точно...
- Ну ти чого, ти плакати почала ?- хлопець підняв голову, в моїх очах були сльози - Ну, не плач - хлопець почав цілувати мене в щоки - Щось ти в мене занадто чутлива стала - руки хлопця з моєї талії лягли на мої щоки - Ану зберись, не розкисай - я й досі обіймала хлопця за талію й ледь стримувала сльози - Ні, ні, ні. Зберись
- Ну...
- Зберись до купи, бо зараз взагалі істерика буде
- Я знаю...
- Давай, давай. Глибокий вдих і видих - я почала повторювати за брюнетом - От так, молодець - я поклала голову на грудну клітину хлопця - Щось ти занадто чутлива стала в мене
- Та с тобою спробуй не бути такою чутливою
- Ну все маленька - хлопець гладив мене по волоссю - Заспокоїлась ?
- Угу
- Підніми голівку до мене - я так і зробила - От і чудово - я піднялась на носочки й поцілувала хлопця в губи не даючи відірватися від мене, все ж відпустивши хлопця я стала нормально - От і все, давай домовимося що ти не будеш так реагувати більше
- Я буду намагатись
- Молодчинка моя - я почала посміхатися
- Пішли далі
- ПішлиМи далі пішли гуляти за руку розмовляючи на різні теми. Через години півтори телефон брюнета почав дзвонити
- Хто там ?
- Джонсон, загубив мене
- Щось до нього довго доходило що тебе нема
- А може і за тебе говорити буде - хлопець взяв слухавку та увімкнув динамік×××
- Я слухаю
×- Ти де ?
- Гуляю, недалеко від комплексу
×- Ми вас загубили
- Кого "вас" ?
×- Тебе і Хакер. Знову втекла нікому нічого не сказавши
- Вона зараз біля мене. Ми вирішили пройтись
×- Так ? Так, а чого ви не сказали ? Тут вже пошуки збирались починатись
- Все окей. Ми недалеко від комплексу - ми вийшли з лісу й побачили дорогу
- Або далеко... - мовила я
×- Що ?
- Ми дійшли до траси випадково
×- Повертайтесь назад. Тут вже скоро вечеряти треба йти
- Добре. Ми скоро будемо
×××- Щось пішло не так. Ми як до траси дійшли ?
- Ну ти ж нас вів. Пішли, тільки вже дорогою
- ПішлиМи зайшли на дорогу яка вела до нашого комплексу й спокійно пішли по ній. Коли ми прийшли в комплекс всі вже сиділи в їдальні тому ми пішли туди, заходячи брюнет поклав руки мені на плечі й так вів до столика
- Зараз ти не відкрутишся і будеш їсти все
- Я подумаю- Де ви були ?
- Мел блін, ти чого так лякаєш ?
- Та чого ви, я ж то не дінусь далеко звідси і тим більше не піду додому
- От же ж - Ділан тріснув мені щелбан
- Ей..
- За те що не сказала
- Не в перший раз так йду
- Ми вже збиралися Вінні дзвонити просити подивитися де твій браслет - я підняла руку
- От він
- А до чого тут браслет ?- здивувався фізрук
- Наш Дракон нашій банді купив браслети з GPS. Щоб якщо що швидко знайти
- Так ми ж зараз не в зоні пеленгування браслетів телефоном Вінні
- І що ? Воно ж все одно покаже
- Не знаю. Я не пробувала і не бачила
- Правильно, але на Мел треба більше речей повісити з GPS
- Дуже смішно містер Джонсон - моє кольє було під футболкою тому я його перемістила на футболку
- Яка краса. Ти постійно його носиш - мовила Ава дивлячись на кольє - Я не бачила щоб ти його хоч раз зняла
- Бо я його і не знімаю. Це подарунок і мені він подобається
- Червоний камінь та сірі очі. Цікаво виглядає
- Угу
- А як камінь називається ?
- Це рубін ?
- Як мені сказали це "Серце дракона". Подарунок китайського якудзі - всі хто не знав поперхнулися почувши
- Що ?
- Це мені подарував китайський якудзі. В мене знайомі з Китаю не тільки Лан та містер Галлахер. Є ще
- І що тобі казали за камінь ?
- Сказали що вважається що раніше це була сльоза дракона яка окропилась його кров'ю і вона стала таким каменем. І казали що він приносить щастя людині яка його носить
- І вона під захистом духа дракона - доповнила Лан
- Так
- Мел, ти в банді драконів, твій хлопець Дракон і ти носиш це кольє. Тобі не здається що драконів занадто багато ?
- Ні - я почала сміятися - Нормально, я б сказала малувато навіть
- Чокнута
- Трошки
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionЩоб розуміти суть фф прочитайте, будь ласка, першу частину 😘