- Чай, кава
- Потанцюємо
- Не вийде поки
- Угу - я почала масажувати коліна
- Щось болить ?
- Ні, все добре
- Брешеш
- З чого такі висновки ?- я підняла погляд на брюнета, він підійшов до мене й став поміж моїх ніг
- В тебе ніс смикається коли ти брешеш, і зараз він робив те саме
- А по іншому зможете розрізнити мою брехню ?- з викликом спитала я
- Перевірити хочеш ?
- Хочу - він поклав руки на мої ноги, я взяла зі столу бандану й закрила нею обличчя, щоб тільки очі було видно
- Давай
- Я хочу вас - від моїх слів хлопець затримав дихання - Правда чи брехня ?
- Я думав питання буде полегше - він опустив голову
- Я чекаю
- Якщо я скажу так, то я помилюсь, якщо я скажу ні, то відповідь не зміниться. Чи не так ?
- Мені потрібна конкретна відповідь
- Це брехня
- Друге питання. В 12 років я випадково зачепила улюблену квітку мами й скинула це на кота
- У Вінні алергія на котів
- Я ж не сказала домашнього
- Я думаю.... Це правда
- Останнє питання. Коли я була в комі, я чула тільки 2 голоси. Мого брата і ще один, інших я не чула. Чи правда те що я хотіла померти, щоб не заважати всім, але ці 2 голоси не давали мені цього зробити - брюнет дивився в мої очі й намагався знайти відповідь
- З першим питанням було набагато простіше ніж зараз
- Я думала навпаки
- Я думаю... Це брехня
- Із 3 питань ви відповіли тільки на одне правильно
- І на яке ?
- А цього я не скажу - губи брюнета манили мене до себе немов чарами, я тільки й робила що весь час дивилась на них, я прибрала бандану й поклала руку на плече містера Галлахера
- Граєш в небезпечну гру - тихо мовив він, він знав куди я дивлюсь і немов дражнив мене
- Зараз то я не навчаюсь, та і я з банди, можу багато чого собі дозволити
- Зухвалості ще більше стало
- Можливо - я потягнула брюнета за краватку до себе
- Кожного поцілувала б на моєму місці ?
- Відповіді на ваше питання нема. Ставте 2 - між нашими губами залишалися лічені міліметри, я вже немов відчувала їх на смак та тепло на своїх губах, і була готова поцілувати, але двері відчинилися
- Привіт, мені сказали ти забрав Мел - почувся голос мого брата
- Ти як завжди вчасно - мовив брюнет трохи з іронією, він відійшов від мене
- Я вам завадив ?
- Ні - відповіла я
- Я вже все зробив. Можемо їхати сістер
- Окей - брат взяв мене на руки й поніс з кабінету - Почекай - він зупинився - Містер Галлахер
- Так
- З 3 питань ви правильно відповіли тільки за кота. А тепер пішли- За якого кота ?
- Та так. То особисте
- Я теж хочу знати
- Тобі це не требаНастали вихідні
Я їздила по будинку у візку, я почула дзвінок у двері й поїхала відкрити. Перед собою я побачила містера Галлахера
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionЩоб розуміти суть фф прочитайте, будь ласка, першу частину 😘