Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Несприйняття новенької

Я їздила то до себе то до Ейдана. Оскільки я взялась за лікування брюнета, він швидко пішов на поправку і вже за 2 дні до навчального семестру Ейдан був здоровим, тому Лан переїхала назад до нього 

День навчання 
Я з Діланом вже сиділи за своєю партою. До нас зайшов містер Хорм 

- Хвилинку уваги. Відсьогодні у вас нова одногрупниця 
- З Лас-Веґаса?
- З Китаю 
- Облом, не така як Мел 
- Рота причини - гиркнула я, в аудиторію зайшла дівчина 
- Привіт. Я Лан Мінхо - дівчина вклонилася
- Вона виглядає миліше і добріше ніж Мел коли прийшла - мовив Джош, я кинула в нього майже пусту пляшку води, я потрапила в голову 
- В яблучко 
- Міс Хакер 
- Ну а що він гоне на мене - я помахала Лан рукою, вона зробила те саме
- Лані - крикнув Ділан 
- Привіт Діл 
- Ти їх знаєш ?
- Знаю 
- Сідайте на вільне місце міс Мінхо 
- Дякую - Лан підійшла до мене й обійняла мене, те ж вона зробила і з Ділом і сіла недалеко від нас 
- Прошу не ображати новеньку 
- Інакше образимо вас ми 
- Містер Хартман 
- Я сказав факт - в кабінет зайшов математик 
- Добрий ранок 
- Добрий. Я вже представив міс Мінхо 
- Чудово 
- Не буду вам заважати 
- Ну що - брюнет дивився у свої папери 
- Тільки перехворів і знову в легкій сорочці - тихо мовила я прищуривши очі 
- Пілюлей йому треба вставити - підтримав мене Діл 
- Із задоволенням 
- Сьогодні я вас буду муштрувати 
- Ніііі - почали кричати всі - Ми ж тільки вийшли 
- Я знаю, тому і буду муштрувати. Хто перший ?
- Хакер хоче - мовила хтось з дівчат
- Агов, якого фіга я ? 
- Простого 
- Готова Хакер? 
- А нічого що я той семестр не навчалась ? 
- Новенькі першими будуть. І це в нас... Хакер і Мінхо 
- Вмієте знущатися 
- Виходь Мел 
- Куди ? 
- Могла б мені по каву, але підеш до дошки - мовив брюнет посміхнувшись мені 
- Я можу і по каву сходити 
- До дошки 
- Бяка яка - я вийшла до хлопця - Якого в легкій сорочці ?- тихо мовила я - Ти тільки перехворів 
- І я тебе люблю принцесо - також тихо мовив брюнет, він написав приклад на дошці 
- Десь я вже бачила такий приклад...- я згадала, що бачила його в ноуті брюнета - Я схоже згадала як там було - я забрала крейду й почала писати 
- Правильно
- А тепер пояснюйте як так вийшло. Я бачила як цей приклад був вирішений, але не знаю як 
- Давай крейду - я віддала крейду - Хто може крім мене розповісти як його вирішити ? От була б у вас така тиша на контрольних - хлопець почав розповідати як так вийшло - Зрозуміла як так вийшло ? 
- Так 
- Можеш сідати. Лан 
- Я не дуже сильна в математиці 
- Приклад такий самий буде 
- Добре... - дівчина почала йти, але впала 
- Дивись куди йдеш вузькоока 
- Захлопнись Алекса - я підійшла до Лан - Ціла ? 
- Все окей - я допомогла дівчині піднятись, коли я проходила повз Алексу я зачепила її ногу своєю 
- Ти не бачиш куди йти ? 
- Ти така плоска, що не побачила тебе боком - хлопці почали сміятися, а я сіла на своє місця  
- Молодець мала - Діл простягнув кулак, я вдарила по ньому 
- Нічого лізти - я бачила погляд Ейдана, він говорив "Молодець звісно, але краще так не робити" 

Пройшов тиждень 
Ми просиділи на парах до обіду. Я зайшла в аудиторію й не побачила Лан 

- Хлопці, а де наша новенька ?
- Її кудись Алекса повела 
- Та йоб вашу - я побігла до жіночого туалету, як я і думала вони були там. Лан сиділа на підлозі з мокрою головою та плакала - Ви що наробили ? 
- А нічого лізти до містера Галлахера 
- Що ?- я сіла біля Лан 
- Ми бачили її біля математика. Вона його навіть обійняла та поклала руку на нього
- Нехай знає своє місце 
- Ідіотки  - я дістала телефон 

×××
- Діл 
×- Йо 
- Принеси до жіночого туалету рушник 
×- В мене нема 
×- В мене є - почула я голос Аміри - А навіщо він тобі ?
- Лан облили 
×- Ми зараз прийдемо 
×××

- А що. Я не правду кажу?
- Не встигла прийти, а вже око на містера Галлахера поклала 
- Звабити його хотіла ? Я бачила як ти до нього в кабінет заходила і не раз - Лан трималась за голову 
- Замовкніть - крикнула я - Лан, сонечко, що вони робили з тобою ?
- Раз об стіну тріснули, щоб знала, що лізти до нього не можна 
- Об стіну тріснули кажете - я підійшла до Алекси й відчинила її головою двері туалету, всі були в ауті 
- Мел 
- Я тут - Аміра підбігла до Лан й накинула рушник на голову. Дівчата підійшли до мене. Я вийшла в коридор до Алекси 
- Мел, ти чого ?
- Чого ж ви так наді мною не знущались, коли я прийшла до вас ? Я ж теж "липла" до містера Галлахера, і не один раз за останній тиждень приходила до нього в кабінет. Це багато хто бачив 
- Вона китаянка 
- І що ? Те що вона з іншої країни не дає тобі право знущатися з неї. Лан, вона давно знущається з тебе ?
- Весь цей тиждень... 
- Чому ти мені нічого не сказала ? 
- Не хотіла тебе обтяжувати своїми проблемами...
- Лан, ми ж домовлялися. Твої проблеми це проблеми нашої банди 
- Вона також з банди ?
- Ні, але вона наша подруга. А тепер до тебе - я підняла Алексу за волосся й вліпила в стіну - Взагалі страх втратила, чи забула хто я ? Так я можу нагадати 
- Пусти
- Чому це. Не хочу 
- Мел, мені боляче...
- А Лан не було боляче по твоєму ?
- Що тут за скупчення ?- почула я голос Ейдана 
- Містер Галлахер, в Мел приступи  агресії почались 
- Я тобі зараз таку агресію покажу - брюнет відтягнув мене від дівчини 
- Лан, чому ти мокра ? 
- Я сама скажу. Ці ідіотки облили Лан оскільки думають, що вона хоче вас звабити 
- Що за нісенітниця ? 
- А от спитайте в них. Я тобі зараз покажу і розкажу кого можна чіпати, а кого ні - я хотіла відійти від брюнета, але він тримав мене за руку 
- Заспокойся. Лан, як себе почуваєш ? 
- Голова трохи болить... 
- Значить так, ви троє і ви двоє, до мене в кабінет. Негайно - я підійшла до Лан й повела її в кабінет 

□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□

Щось автора трохи знову понесло. В заготовках вже 55 частин з який я виклала вже 27. Я навіть не можу придумати як закінчити цей фф, думки до сюжету просто не дають мені нормально його закінчити. Тому скоріш за все в 2 частині цього фф буде близько 80 частин 🙃😉