Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Похід<2>[5]

- Йди сюди - мовив брюнет бувши по пояс у воді, він пірнути під воду й Лан стала йому на плечі й дуже високо підлегла коли той випірнув 
- Я теж так хочу - кричав Ділан й біг до нас 
- Я так зрозумів я тепер атракціон 
- Так, це карма - сміялась я, Діла підкинули так само 
- Круть 
- Щоб під воду так часто не йти можна руками підкидувати 
- Давай, хто ще хоче ?- Лан підпливла до викладачів. Вони склали руки в стілець й дівчина стала на руки, її підкинули дуже високо від чого вона зробила трюк з криком в повітрі й впала у воду - Трохи силу не розрахували 
- Ага - до нас підійшли інші студенти 
- Ото показали дітям іграшку - я побачила на волосі Амірі окуляри - Це твої ? 
- Ні, його - вона показала на брюнета й простягнула мені окуляри. Я одягнула їх й дивилась на те як з двох дорослих чоловіків зробили атракціон розваг 
- Весело їм 
- Хочеш спробувати ?
- Ні, я ж одразу під воду піду й не винерну - до мене на кругу підпливла Олівія з її батьком 
- Бачу тут у вас весело 
- Весело. Показали цяцьку, тепер не зможуть звалити 
- І то правда. І через скільки вони видихнуться ? 
- Не знаю, але це станеться скоро 
- На скільки ви тут ?
- На 5 днів, це вже 2. А що ?
- Олівія постійно біля тебе хоче бути 
- Нас скоріш за все потім на днях на галявину проведуть, якщо хочете можете з нами піти або ж самі відпочинете, а я подивлюсь за нею 
- Буду дуже вдячний якщо ти за нею подивишся 
- Ми якщо підемо, то нас близько 4 годин мінімум не буде 
- Я зрозумів. Ти в нас як нянька якась 
- Що ж поробиш якщо діти мене люблять. Ілона викопали ?
- Ти за хлопця з якого ви зробили русалку ?
- Так 
- Он він - я побачила хлопця якого підкинули й він пластом впав у воду 
- Падала не я, але боляче також стало...
- В самого по спині пройшли мурахи 
- Все народ, на сьогодні достатньо - мовив фізрук впавши на воду 
- Нііііі 
- Руки вже болять. Якщо так хочете ще так пострибати просіть хлопців - брюнет підійшов до мене й потис руки з Філом, батьком Олівії 
- Ви збираєтесь на галявину йти ?
- Завтра планували 
- Можете й мою малу взяти 
- Відпочити хочете, розумію 
- В тебе теж дитина є ?
- Я не одружений ще, та й дитини нема. Якщо свою дівчину за дитину не рахувати 
- Тоді то одне й теж - почав сміятись Філ, Олівія почала плекати по воді 
- Дощик, дощик
- Ти коли мої окуляри забрала ?
- Вони на Амірі були, вона дала 
- Пішли по руках вже - мовив Філ
- Та я бачу 
- Віддавати ?
- Сиди вже. Будеш пробувати плавати ?
- Ні, мені і так добре. Я і так можу - я почала рухати ногами й відпливати від них, але Олівія схопила мене за ногу - Я не тікаю - я повернулась на місце 
- Сьогодні у вас всі буду чудово спати 
- Не факт. Я вночі ходив шугав цих лунатиків по всьому корпусі 
- Що вони вже робити збирались 
- До дівчат пролізти хотіли з маркерами в руках 
- Від сьогодні двері я зачиняю на замок