Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Я не померла, я жива

Я чую звуки у вікно. Розплющивши очі я встала з ліжка й підійшла до вікна. Там я побачила силует хлопця всього в крові, він поклав руки на вікно й водив по ньому, на склі залишались криваві розводи

- Хто ти ? Що за жарти ?

На вікні не було ручки. Я пішла на кухню, як тільки я налила води в чашку й почала пити у вікно на кухні почали стукати, я впустила чашку з рук. У вікні я знов побачила силует хлопця всього в крові й на склі були криваві сліди 

- Та йоб вашу. Ділан, Діл - я пішла шукати по кімнатах хлопця. Виявилось, що я була вдома одна. На всіх вікнах були криваві сліди від рук - Щось це не дуже смішно...

Вхідні двері почати стикатися, їх намагались відкрити 

- Єтіть калатіть - я забігла в кімнату, у вікні й досі хтось стояв. Побачивши мене він почав сильно стукати у вікно, я забігла у ванну й зачинила двері. Я підійшла до раковини, в ній лежала рука, відрізана рука - Та шо за приколи ?- я повернулась й побачила у ванній воду червоного кольору, в ній хтось був. Я підняла його за руки на поверхню води, я побачила тіло Ейдана - Цього не може бути...

Я дістала тіло з води, на ньому були порізи й сліди від куль, очі хлопця були розплющені 

- Ні, ні, ні

Я почала перевіряти пульс, його не було. Я сіла біля тіла, у двері почали стукати, я плакала сидячи біля брюнета. Я сіла на тіло піднявши його й поклавши голову хлопця на себе, я обіймала його 

- Не залишай мене... Я не зможу без тебе - нерухоме мокре тіло мого коханого було в моїх обіймах, мені було все одно, що у двері стукали та шкреблися - Зваліть - кричала я істеричним голосом - Залиште нас... Залиште

Я почула голос Аміри, він йшов з дзеркала. Я поклала тіло хлопця, встала на ноги й підійшла до дзеркала  

- Мелі... Бодечку - кричала дівчина, в дзеркалі я побачила себе лежачу у ванній повній води, вода була червона. Аміра схопила мене за руку, на ній була рана, рана йшла точнісінько по вені 
- Твою маківку - крикнула Несса - Вона ще жива ? 
- Не знаю. Дзвони у швидку - в дівчат почалась істерика. Ділан дістав мене з ванної, я дивилась на все з дзеркала. Хлопець почав перев'язувати мою руку й перевіряти пульс 
- Пульсу нема...
- Ні, ні, ні. Ми вже і так Дракона втратили 

- Він і справді помер ?- я подивилась на тіло біля себе - Цього не може бути...

- Вона не перенесла його втрати... - мовив Ділан 
- Ми тільки його похоронили...