Сімейні розбірки

188 14 3
                                    

- Карен Берлінг. 20 років - почала читати в голос я, щоб Ейдан чув - Народилась і проживає в Сіетлі. Не на довго
- Мел 
- Мовчи я сказала. Працює... Так от звідки вона тебе знає. Вона донька власника твого улюбленого кафе біля універу 
- Туди я більше не ходжу 
- Так вона і справді в нас фарбована - я дивилась фото дівчини - В неї природний колір каштановий. Що ж ти хотіла ?
- Вона мені здалася дивною 
- Мені вона здалася офігівшою - я опустилась по спинці нижче - Ну що... Піду, мабуть, з тобою поговорю 
- Не чіпай її 
- Вже захищаєш її. Вас точно нічого не об'єднує ? 
- Я її не захищаю 
- І що ти тоді робиш ? 
- Просто прошу її не чіпати 
- З якого дива ? 
- Вона більше після такого до мене не підійде 
- А ти ж будеш дуже радий якщо вона підійде 
- Принцесо
- Що ? 
- Вона мене не цікавить 
- Ти сказав що не бачив її, але ходив кожен день в заклад чиїм власником являється її батько. Ти 100% її бачив вже 
- Не... 
- Що застив ? Згадав 
- Принцесо, заспокойся 
- О, ні любий. Мене зараз спробуй заспокоїти - ми зупинились біля будинку Хартманів 
- Бувайте 
- Мел, не вбий нам тільки кепа 
- Я подумаю
- Кріпись Лан. Тобі ще з ними їхати далі 
- А я ?
- А ти Дракон, вигрібай сам - двері зачинилися, я сіла рівно й повернувшись від хлопця обличчям дивилась у вікно 
- Мел... Мел... Принцесо 
- Поїхали - єдине що я мовила, брюнет взяв мене за підборіддя й повернув до себе
- Характер вирішила свій показати ?
- Це ще навіть не весь характер який я хочу тобі показати - я прибрала руку від себе й сіла як і сиділа - Ми будемо тут стояти чи поїдемо ?

Хлопець різко зрушив з місця й менше ніж за 15 хвилин ми були біля його будинку. Хлопець вийшов з машини й підійшовши до моїх дверей відчинив їх й закинув мене собі на плече й поніс в кімнату 

- Лан, зніми з неї взуття 
- Зараз 
- Постав мене негайно 
- Ага, зараз 

Хлопець поніс мене далі у свою кімнату й зачинив двері на ключ. Він підійшов до ліжка й кинув мене на нього повиснувши наді мною 

- А тепер поговоримо спокійно 
- Не дочекаєшся. Згадав її, згадав
- Мел 
- Що ? Не правду кажу. Вона не могла не знати тебе і просто сказати навмання твоє ім'я 
- Мел 
- Та що ти мені рот зачиняєш - хлопець розстібнув свій ремінь й зняв зі штанів, він мовчки зробив з ременя наручники й одягнувши мені на руки пристебнувши до спинки ліжка над головою, він зліз й підійшовши до стола, взяв скотч в руки й відірвав шматочок, підійшов до ліжка й сів мені на ноги заклеївши мені рот 
- А тепер ти слухаєш мене і не перебуваєш, зрозуміла ?- я почала кидати в знак відмови, хлопець схопив моє обличчя й почав махати в знак згоди - Цю дівчину я не згадав оскільки не бачив її з таким кольором волосся. Вона до мене підкатувала коли ти була в комі і я відшив її сказавши що в мене є дівчина. Схоже вона дізналась від дівчат які також ходять в те кафе як мене звати і де я працюю. Заспокоїлась ? 
- Увовоуо 
- Я зніму скотч, а ти не кричиш і не сваришся 
- Увовов 
- Буду вважати це за "Так" - хлопець віддер трохи скотч 
- Так ти її знаєш і збреха...- він заклеїв скотч назад 
- Ми домовились 
- Нінвоф 
- Я так зрозумів це "Ніфіга" - я кивнула в знак згоди - Я її відшив як тоді, так і зараз, заспокойся 
- Я оваорісоаттватвпалвт
- А тут я вже нічого не зрозумів - він зняв скотч повністю 
- Я все одно сходжу до неї і навчу не видавати себе за інших, відпускай мене - брюнет сидячи на моїх ногах підняв голову й почав сміятися - Чого смієшся ?
- Тобі ревнувати та йти вбивати якусь дівчину можна, а мені навіть і думки про ревнощі не можна в голову впускати. Не здається що якось не чесно ? 
- До мене не приходять якісь ліві тіпи і не кажуть що вони мої хлопці на відміну від тебе 
- Все, все. Сцену ревнощів мені влаштувала, душу відвела, тепер заспокойся 
- То не я там побігла - брюнет хтиво посміхнувся дивлячись на мене 
- Як же ж я тебе люблю 
- Перевести стрілки в тебе не вийде 
- Я просто кажу факт - хлопець ліг на мене пустивши свої руки по моїм до спинки ліжка 
- Я ще не закінчила 
- А я вже закінчив. Ти мені і так влаштувала в машині казна що 
- Це ревнощі котику, ревнощі у всій красі 
- Тоді я так само буду реагувати на всіх хлопців які тільки підійдуть до тебе 
- Та що хочеш роби 
- Що хочу кажеш - брюнет вчепився в мої губи з дикою хваткою поглиблюючи поцілунок, я взагалі не могла чинити опір, єдине що вийшло, я дуже сильно вкусила хлопця за губу від чого відчула рідину на своїх губах, але хлопець не відсторонявся від мене й продовжував поцілунок. Я відчула смак крові, брюнет нарешті відлип від мене й сівши провів пальцем по губі витираючи кров з неї - Кусаєш що треба принцесо 
- А нічого мене цілувати 
- Сама ж сказала робити що хочу. А губу ти прокусила мені достатньо сильно люба 
- Будеш знати як мене так злити, а потім лізти цілуватися як ні в чому не бувало 
- Яка ж ти в мене ревнива. Як би ти мене зупиняла якби було все навпаки 
- Навпаки не було б 
- Моя маленька - хлопець провів пальцем по моїм губам на якому була його кров й знову вчепився в мої губи вже більш наполегливо ніж першого разу, я відчувала що в легенях починає закінчуватися кисень тому почала намагатися відсторонитися від брюнета, в мене це вийшло - Що хочеш мені зараз сказати ? 
- Ти думаєш я захочу з тобою зараз розмовляти ? 
- Як хочеш - брюнет встав з моїх ніг й розв'язав зв'язку в моїх спортивних штанів й почав стягувати їх 
- Хей, що ти робиш ?
- Ти ж зі мною не розмовляєш 
- Ейдан, відпусти мене. Відв'яжи мої руки 

Хлопець посміхаючись почав кивати в знак відмови знявши з мене весь одяг нижче поясу й сівши між моїх ніг, я притисла ноги одну до одної, але в хлопця вийшло їх розвести як би сильно я не пручалась й опустив голову тримаючи руками мої ноги. Я відчула губи хлопця на своїх 

- Ейдан 

Хлопець не зупиняючись пустив в хід не тільки губи, але і язик я відчула метеликів в животі, мої ноги рефлекторно піджались, але руки брюнета знову розвели їх, пальці хлопця робили колові руки на внутрішніх частинах моїх стегон, це заводило мене ще більше і я не змогла стримати свій стогін. Як тільки хлопець почув мій стогін я відчула язик всередині себе який майстерно таки рухався і від чого я отримувала задоволення вигнувшись в спині, мої очі закочувалися від дикого задоволення 

- Ей...Ейд..ан...Агхг...

Солодкі муки продовжувалися дуже довго, мій стогін був чутний, мабуть, на весь будинок якщо не поза ним. Я відчувала приплив оргазму й мої ноги знову почали здавлювати брюнета. За хвилину я кінчила з достатньо сильним вигином в спині й впала на ліжко важко дихаючи. Брюнет піднявся й дивився на моє задоволене та втомлене тіло, він підліз до мене й прибрав волосся з мого обличчя кінчиками пальців 

- Як мене звати - мовив брюнет дивлячись мені в очі, в моїй голові було пусто і я взагалі не могла відповісти на питання - Як мене звати. Я чекаю відповідь - я мовчала відкривши рот і дихаючи через нього - На стільки сильно задовольнив що ти й моє ім'я забула від того що відчула ?- почав сміятися хлопець 
- Гад ти, от хто 
- Це не моє ім'я принцесо, я хочу почути своє ім'я 
- Якщо ти постійно будеш зализувати так свої гріхи то боюсь я не витримаю стільки...- важко дихаючи мовила я
- Справді ? Тоді скоріш за все ти просто забудеш все маленька 
- Гад. Використав мене поки я не можу поворухнутися 
- Тут скоріш навпаки, це ж я тобі задоволення приносив, а зараз - брюнет почав розстібати брюки які йому були на цей момент достатньо вузькі в паховій частині - Ти спокійно зможеш сказати що я тебе використав поки ти була не в змозі втекти від мене - хлопець увійшов в мене достатньо грубо 
- Тут я повинна я злитися, а не ти - брюнет почав рухатись, але дуже ніжно і повільно нахилившись до мого обличчя й паралельно цілуючи мене. Наші розваги продовжувалися ще близько години 

Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)Where stories live. Discover now