Породжені хтивістю/18+

Розділ 16

Реніль.

Він думає, що весь такий крутий. Ідіотку викладачку я не побачила, але зустріла декого кращого. Набагато кращого.

— То що думаєш?

— Скажи мені ім'я тієї викладачки.

— Джеймс казав, що її звати Віолетта.

Я задумуюсь. Яка в них історія?

— Знаєш.

Він в передчутті дивиться на мене.

— Я в ділі.

Крістофер потягується і дає мені п'ять, посміхаючись. Перший раз бачу, щоб він посміхався. Це буде хороший досвід.

***

Кріс знає, що Данір йде. Він піднімає мене на парту і нахиляється до моєї шиї. Тільки уявляю обличчя Даніра. Я обводжу руками шию хлопця, коли двері відчиняються, і на порозі стоїть Данір. І це справді він, хоча я й не бачу. Мені потрібно побачити його обличчя, але тоді я позбавлюсь такої крутої нагоди. Крістофер навіть не торкається губами моєї шиї. Це просто ілюзія. Я закриваю очі і відкидаю голову назад. Нарешті Данір кашляє, привертаючи нашу увагу.

Хлопець повільно, ніби нехотячи, відсторонюється від мене.

— Що-о? — протягує він.

Я виглядаю з-за плеча Крістофера. Данір повністю спокійний. Якого?

— Займайтесь цим деінде. Це мій кабінет, і я не хочу нічого подібного тут бачити. Це вам не секс-кімната.

Я бачу, що Кріс так само здивований, як і я. Покидьок.

— Реніль? — Крістофер подає мені руку. — Ходи, знайдемо темніше і тихіше місце для наших ігор.

Я чую іронію в його голосі, але підіграю заради спільної мети.

— Швидше, — шепочу так, щоб це почув Данір.

Я зісковзаю зі стола і йду за хлопцем. Він штовхає мене першою. Данір просто відступає від дверей, даючи мені простір. Козел! Не знаю, для чого ми це робили. Це навіть не моя ідея. Її запропонував Кріс. Він сказав, що це його виведе з себе. Так, я бачу, ніяких емоцій. Я червонію від злості і сорому водночас.

Повертаю голову на них. Данір тримає руку на плечі Крістофера, стискаючи його. Той глузує.

— Аніта гарна дівчина, — каже Данір.

Після цього Крістофер стискає кулаки і кривить обличчя. Вени на його тілі вздуваються. Зараз він злий.