Породжені хтивістю/18+

Розділ 1

— Як він тобі?

— Придурок.

— Рені

— Та що? — кошусь на Кейт.

— Він красень.

Я закушую нижню губу і врешті-решт киваю.

— Ой ні, Рен, не кажи.

— Так ти ж сама кажеш, що він красень. Звичайно, я хочу його. Не кажи, що ти не хочеш.

— Не хочу, — вона стенує плечима і посміхається.

— Його всі в групі хочуть. Навіть Мікаель кивав на нього.

— Ти ж знаєш, що Джеймс не підпустить до мене нікого.

— Що цей покидьок хоче від тебе?

— Якби ж я знала, — вона стискає губи в пряму лінію і дивиться мені за спину. — О, твій.

Я швидко повертаю голову. Позаду стоїть Данір і розмовляє з викладачкою, яка у нас веде економіку.

Їй 29 років, і вона наймолодша з викладачів.

— Кейт, скільки йому?

— Я не знаю, але можу розпитати в когось.

— Не треба. Я сама.

Я обійняла її і пішла в напрямку викладачів.

— Доброго ранку, Хейлі Старків.

— Доброго, Реніль.

Вона швидко прощається з Даніром і прямує до сходів, цокаючи каблуками. Я з-під вій дивлюсь на нього, сподіваючись, що це виглядає сексуально.

— Вам щось потрібно?

— Скільки тобі років?

— Що за питання такі? — він піднімає брову.

Сексуальну брову.

— Тобі важко відповісти на запитання?

— Я відповім.

— Ну...

— Але ти маєш гарно запитати. Як справжня студентка.

Я зітхаю.

— Данір, скільки тобі років?

— Друга спроба.

— Що?

— Друга спроба.

Через його нахабний тон хотілось стукнути ногою об плитку і піти.

— Скільки вам років, Даніре Вестровецький? — він ледь всміхається, і я мимоволі помічаю ямочку на його правій щоці.

— 26.

— О, — він на вісім років старший за мене. Це чудова новина.