Холодний вітер віяв осінню. Жовті, червоні та багряні листочки маневрували в повітрі, ніби танцювали. Похмурі хмари затулили усе небо не даючи жодного шансу жовтим промінчикам сонця бодай торкнутися трави, хоча вона лишалася зеленою.
Погода у Києві давала знати що зараз уже не вересень або початок жовтня, а майже середина листопада. Холодний вітер дошкуляв відкритим частинам тіла змушуючи їх почервоніти, як от лице чи руки. Накрапала мжичка.
Україна повільно крокував асфальтом у своїй чорній осінній куртці і червоним шарформ який був обмотаний на шиї хлопця і спадав на куртку. Одна рука країни була зайнята парасолею а друга пакетом з документами. Настрій країни відповівідав природі, він мав багато роботи, через що не бачився з США уже як два місяці (з вересня) Інколи списувалися у телеграмі, хоча наживо звісно набагато краще...
Українець відчинив скляні двері, останнім часом усе йшло шкереберть... І з Польщею посварилися, знову... І зброя закінчувалася, хоча росія закінчувати війну ніяк не хотів. Та й бумаг був нескінченний потік, УПА не виходив на зв'язок. Хоча Україна спирався на те що з зв'язком проблеми, всеодно дуже хвилювався за брата. Заспокійливі мало чим допомагали, тому Україна вирішив не тратити лишні кошти на них і просто пити чай, каву або будь який інший гарячий напій коли нервується. Вигляд був як в овоча.
Поляк з Саломаном перестрілися поглядами, та замість того щоби привітатися Польща повернув голову в протилежний бік ніби Україна пусте місце, а українець тихо промямлив “Привіт...„Останнім часом йому здавалося що всім начхати на те, що на його території все ще йде війна і вмирають невинні люди, і єдина зацікавлена у допомозі особа був - Америка.
Україна мовчки просунув ключ у замку і відчинивши двері виявив чергову записку чи то від росії, чи від білобрусії, яка різниця? Через те що вміст таких токсичних творів він уже міг розказувати напам'ять, таке лайно у порваному виді одразу полетіло у смітник. Україна сів на стільчик і повернуся до комп'ютера лігши головою на стіл і затуливши лице руками, таке відчуття ніби він без відпочинків працює у цьому кабінеті майже два роки, так і не встаючи з цього крісла. Ледве піднявши розкисле лице і спершись об спинку крісла Україна поглянув у вікно. Де були видні кольові дерева листя яких виблискувало на сонці як золото.
Україна - хоч іди збирай листя... Тільки навіщо і для чого?
США - щоби не розтектися по столу або стільчику
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нас щось пов'язує....Лише повітря?
FanficUSA/Ukraine Фанфик про двох країн, які вперше у нормальних, повноцінних відносинах. На заваді стоїть наївність українця до росії та невпевненість обох. Чи не засудить їх світ за не традиційну орієнтацію, та чи будуть вони щасливі?
