Нас щось пов'язує....Лише повітря?

Признання в любові

Ті дні відпочинку пролетіли мабуть надто швидко, загалом як і усе літо. Бумаги, періодичний візит до брата який брав половину обов'язків на себе в війську, так як йому було просто шкода меншого який не міг навіть присісти зі своїми справами.

Осінь, нічого такого не сталося, просто бігши або їхавши кудись Україна тепер бачив школярів і інколи затурбованих мамусь із маленькими дітьми.

Зима пролетіла ну вже надто швидко, ніяких свят, все по скромному. Звісно "святкував„ він ті свята з УПА і товаришами на війні за їхнім імпровізованим столом.
Побажання на все добре, здоров'я і звісно перемоги, запити водою постукати по плечу, подякувати за роботу, а УПА за поміч.
На наступну мить Україна залипає в вікно де замітає сніг а УПА вмикає стару як світ пісню "Ой на горі, тай женці йдуть „ в виконавстві козаків.

Україна - ого....

Обернувшись до лицем до УПА промовив Україна.

Україна - та сама яку батько співав...?

УПА - та сама...

Тим часом одні товариші їли а інші здивовано вилупилися на братів.

Україна - а шо таке?

Коли дограла пісня, звернув увагу на військових українець.

УПА - так, допустимо мені довелося збрехати вам із-за того що лишні питання мені в сраку не потрібні були, як і зараз.

Україна - менше піклуйся про мене, мені уже 31 рік а не 18

УПА - ага, ага, всьо їш

Україна - ,_, ...

Приблизно під таким сценарієм але + промовою України пройшли усі зимові свята.

Весна, 31 березня

Україна - я зараз здохну... :_

Канада - *підійшов з-заду* БУ

Україна - ._. *обернувся* ШООО, КАНАДА? ШО ТИ ТУТ РОБИШ, НІЧОГО СОБІ-

Канада - никричи, зараз люди запідозрять те що я не людина.

Україна - знаєш, тебе ніхто не впізнає, однакова зачіска, кеди, джинси і сорочка кожен день... :/

Канада - ой, та ну тебе...

Україна - ти шо, образився?

Канада - та ні

Україна - так от, я продовжу нити. Хочу шоб цей стовп об який я зараз спираюся був ядерною ракетою під масковкою і вона в цю секунду полетіла в москву путіну і раші в голову, щоб вони подохли там всі :_