Гном Хімлар був шеф-кухарем в таверні під назвою "Сніжні котлети".
Це була єдина і найкраща таверна Сніжного Міста.
Свою назву вона отримала за (як не дивно) свої сніжні котлети. Але це були не справжні котлети. Принаймні м'яса в них не було. Це були сніжно-льодяні кульки з запеченими овочами в середині.
Весь секрет був в тому, що кульки від гарячих овочів не мають розтанути. Тільки справжній майстер міг щось таке приготувати.
І ось одного разу двоє братів кабанів Снігозуб і Льодокопит вирішили пожартувати над головним кухарем таверни.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Хімларе, ми тут останньо пробували вдома робити твої котлети зі снігу, який назбирали на озері. Ти знав, що лід цього року на озері солодкий? - запитався Снігозуб.
- Брехня це все! Не буває ніякого солодкого льоду! - відповів Хімлар.
- Можеш не вірити, та до твоїх котлет сильно б солодкий лід пасував би, - підтакував Льодокопит.
Хімлар, авжеж, не особливо повірив кабанам, та перевірити чи лід на озері цього року солодкий було варто.
Пізно ввечері Хімлар зачинив на ключ таверну і відправився на озеро. Було так холодно, що ніс гнома одразу ж почервонів.
Добравшись до озера, кухар сів на сніг і відколупнув невеличкий шматочок озерного льоду. Поклав його до рота. Лід був дуже холодний, та гномові здалося, що він дійсно солодкуватий.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Хотів відколоти більший шматок, та все ніяк не вдавалося - лід виявився занадто міцний, а жодного інструмента при собі не було.
Тоді Хімлар ліг на сніг і спробував лизнути лід язиком. Та знову нічого в нього не вийшло. Вірніше вийшло, та не що гном хотів.
Тому що язик миттєво примерз до холодної поверхні.
Хімлар спробував відірвати язика від льоду, та дзуськи. Той тримався так, наче його приклеїли клеєм.
Гном смикав і смикав головою, аж поки з очей не потекли сльози. А язик тримався, здається, навіть сильніше, ніж на початку.
Кухар спробував покликати на допомогу, та виходило це в нього кепсько.
Так гном і просидів з примерзлим язиком аж до самого ранку, коли його не побачив Пан Морж, що вийшов зі свого будиночка перевірити, чи хтось на озері не потребує допомоги.
Спробували відірвати язика вже вдвох, та марно.
Тоді Пан Морж відправився до міста по пінгвінів-медиків.
Пінгвіни жили у великому багатоповерховому гуртожитку, на першому поверсі якого була сама справжня лікарня.
Не можна було втрачати ані хвилини!
Пінгвіни на чолі з головним лікарем Білодзьобом взяли свої медичні санчата і вирушили на озеро.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Звісно, що відірвати не вийде! - сказав Білодзьоб, - Хіба що відрізати язика ножицями.
- Та що ти таке кажеш, - обурився Пан Морж, - Може є якійсь інший варіант?
- Ну або можна теплою водичкою полити і язик сам відлипне.
Так і зробили. Теплої водички в рятівників не знайшлося, тож Білодзьоб полив язика гарячим чайочком зі свого термоса і язик сам собою відлипнув.
Вже через хвилину пінгвіни везли страшенно змерзлого Хімлара з напухлим язиком до лікарні.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Там гном пролежав аж цілий тиждень, де йому робили дуже неприємні процедури: тричі на день мазали язика слизом полярних равликів, що такий гидкий на смак.
Так до сніжних легенд трапила історія про довірливого кухаря Хімлара і підступних кабанів Снігозуба і Білокопита.
Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було. А від того часу всі мешканці Сніжного Міста знають, що лід краще не облизувати, бо потім цілий тиждень тобі язика слизом полярних равликів будуть мазати.
