Легенди Північного Королівства

Історія 1. Ус і Кус.

Жив собі гном Бйорн на самій півночі Сніжного Міста, біля Завжди Замерзлого Озера.

Насправді воно не завжди замерзле. Коли за горами на півдні приходить літо - в Північному Королівстві теж теплішає і лід на озері тане. Та до самого кінця літа льодяні криги плавають озером.

Легенди Північного Королівства кажуть, що колись давно було так холодно, що озеро навіть влітку залишалося замерзлим, через що й отримало свою назву.

Бйорн працює рибалкою.
Тільки рибалки Сніжного Міста рибу не ловлять. А лише тримають її в себе вдома.
У Бйорна, наприклад, живе в підвальному акваріумі пара чудесних північних сомів. Вони ще зовсім молоді. Звати їх Ус і Кус.

Навіщо ж гноми тримають рибу?
А все дуже просто.
На дні озера ростуть різні підводні овочі. На смак вони точнісінько як ті, що ростуть в теплицях. Хіба що огірки на смак дуже солодкі, як яблука.
Тож рибалка бере з дому своїх друзів-рибин і йде на озеро. Там робить в льоді дюрку і запускає туди своїх домашніх улюбленців.
Ті знаходять овочі та складають їх до кошика. А потім з ними повертаються до гнома.
Можна, звісно, було б і просто на полі вирощувати звичайні овочі - та літо занадто для цього коротке.

І ось Бйорн відправився зі своїми друзями Усом і Кусом на озеро.

Погода була для цього в сам раз - світило сонечко і мороз морозив довгі гном'ячі вуха. Та було не настільки холодно, щоб вдягати на ті вуха вушачі шапки. Бйорн страшенно їх не любив, бо в них нічого не чути.
На озері було ще тихо - зазвичай сніжні гноми-рибалки люблять поспати, потім з'їсти сніданок і тільки потім йдуть до роботи.
Добре хоч, що взимку день довгий, а ніч коротка.

Бйорн зробив невеличким буром дюрку в льоді та запустив до води Уса і Куса. А слідом опустив їм два кошики для овочів.
Ті взявши кошики до зубів миттєво зникли під водою.

Гном сів на свій розкладний стільчик і став чекати. Буквально через пару хвилин Ус повернувся з кошиком повним помідорів.
Бйорн висипав їх до торби, що лежала на санчатах, якими друзі приїхали на озеро.
Ще через пару хвилин випурнув на поверхню Кус з кошичком підводної картоплі.
Торбина потроху наповнювалася.
Та наприкінці сталася халепа.
Ус і Кус притягнули величезного гарбуза, та коли висунулися з води - вони застрягли в лунці. Вона виявилася замалою для двох рибин та ще й гарбуза.
Всі в Сніжному Королівстві знають, що якщо твоя рибина застрягла в лунці, то ні в якому разі не можна самому намагатися її витягнути.
Треба одразу ж йти до Пана Моржа, місцевого рятівника, що живе на Кривому Острові.
Той прийде, покрехтить, пофиркає і візьметься до роботи.
Спочатку своїми гострими довгими бивнями обережно поширить лунку і тільки потім ластами потихеньку витягне невдаху.
Бйорн збігав по озерного рятівника. Тому не дуже хотілося кудись вибиратися - на столі стояв заварений чайочок і лежав свіжий номер "Полярного вісника". Та робота в нього була така, що відмовляти було не можна.
Через декілька хвилин Пан Морж вже витягав Уса і Куса.

Нічого складного! Не вперше!
А в плату за пророблену працю  Пан Морж забрав собі підводного гарбуза, що рибини витягли на поверхню.
Так до сніжних легенд трапила історія про двох рибин, що застрягли в лунці не через те що лунка була замаленька, а через те, що гарбуз був завеликий.
Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було. А від того часу Ус і Кус більше одночасно з озера не випірнали, бо боялися знову застрягти.