Легенди Північного Королівства

Історія 13. У Пана Моржа гості.

Кожного року, десь за тиждень до свят, до Пана Моржа приїжджають далекі родичі з півночі озера.
Там, в будиночку з льоду, що ніколи не тане, жило ціле сімейство тюленів.

Пан Морж охоче приймав в себе своїх троюрідних племінниць, які приїжджали погрітися в теплому басейні, а разом з тим відсвяткувати Новий Рік.

Та цього року на своїх санчатах з вітрилами примчали тільки дві з них: Мая і Сіта. Ліпа цього разу не змогла вибратися, бо в неї тільки нещодавно народилися маленькі тюленятка.

Пан Морж на своїй тепленькій кухні пригощав дівчат чайочками - добре, що в нього назбиралася їх ціла величезна колекція.

Він би радий був і далі з ними посидіти, та мусив працювати - у гнома Бйорна знову трапилася халепа. Цього разу його перевантажені овочами санчата загрузли у свіжому снігу. Залишати овочі було шкода, тож гном прийшов просити про допомогу озерного рятівника.
Роботи було не багато, та сестрам Маї та Сіті шкода було залишатися самим вдома. Тож вони вирішили в цей час відвідати місто, подивитися на приготування до свята та і собі купити чогось цікавенького.

Тож Пан Морж разом з племінницями вирушили до санчат гнома Бйорна.
Допомогли йому видряпатися зі снігу, а той у відповідь провів дівчат до міста.

Все Сніжне Місто було у святкових вогнях. На кожному віконці стояли ліхтарики, а двері були прикрашені дощиками й новорічними вінками.
На центральній площі височів намет. Зараз він був зачинений, та зовсім скоро усе місто збереться в ньому послухати привітання короля Свена Холодноносого. А потім поспівати й потанцювати.
Ялинка біля намету нетерпеливо переминалася з ноги на ногу. Їй теж вже хотілося скоріше побачити святковий феєрверк. Блукаючі ялинки обожнюють феєрверки.

Недалеко площі у своєму новому багатоповерховому будиночку жили нові мешканці міста - сніжні гобліни.
Мая і Сіта ще не бачили у своєму житті такого високого будинку.
На порозі з газетою в руках сидів троль Фок. Побачивши сестер, він привітно помахав їм своєю здоровенною лапою.

Дівчата зайшли до парфумерної крамниці песців де Блан.
Ліза запропонувала їм новий аромат, що придумав її чоловік Дідьє - новинка з проліскових пелюсток і хвойним шлейфом. Парфуми були прекрасні. Тож тюлені купили аж три скляночки. Для себе і для сестри Ліпи, що залишилася вдома.

Чоловікові Ліпи також були потрібні нові окуляри для зору - він страшенно страждав без них. Його старі окуляри розбилися, коли він впав на порозі свого крижаного будинку.
Тож відвідали й гнома Блікфінна. Треба було трохи почекати, поки він підбере оправу для тюленячої голови.
Мая купила собі нового шалика в крамниці біля пінгвінячої лікарні. Вибір шаликів був чудовий - гном Снігурт сам їх в'язав з шерсті полярних кроликів, що водилися у лісі.

Також зайшли дівчата і до пінгвіна Жовточуба. Вони хотіли потрапити на чарівний пінгвінячий масаж, та виявилося, що черга на нього аж до Нового Року. Тож тюлені записалися на нього аж на післясвят.

На останок Сіта вмовила сестру зайти до "Сніжних котлет" пообідати. Вони завжди, коли приїжджали до свого дядька, заходили до гнома Хімлара - таких смачних сніжних котлет не робили в усьому Сніжному Королівстві!

Втомлені дівчата повернулися зі своїми закупами додому, де Пан Морж вже грів новий журавлиновий чайочок - подарунок від кабанів Снігозуба і Льодокопита.
А після чаювання племінниці залізли погрітися до тепленького басейну свого дядька.

Так би до сніжних легенд і не потрапила історія про відвідування родичками Пана Моржа, якби не зустріли на зворотньому шляху короля Свена, якого вони не впізнали. Зато Сіта насварила його за те, що він ходить без шапки.
Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було. А Свен Холодноносий від того часу без шапки навіть влітку не виходить.