Гном Бйорн йшов тихими нічними вуличками міста додому. Свіженький сніг скрипів під його ногами.
Святкування Нового Року вийшло те що треба! Чудні гобліни, обкидання сніжками та звичайно святковий феєрверк. Вже не кажучи про фантастичний новорічний торт. Залишалася тільки одна, остання, та дуже приємна святкова справа. Отримати свій подарунок. Він, як і кожного року, має чекати на гнома під дверима його будиночку. І дійсно - біля дерев'яних дверей будинку Бйорна лежала чималенька коробка, перев'язана червоною стрічкою з бантом.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
"Цікаво що в ній" - подумав рибалка.
Вдома гном обережно розпакував подарунок. Красивий папір відклав в сторону - його можна використати для чогось цікавого. А в середині лежали дві в'язані кофтини для північних сомів, що жили у нього в підвальному акваріумі. Для Уса і Куса. Одна кофтина жовта, а друга синя. Щоб рибини не мерзли дорогою до озера. А сам гном отримав новенького настінного годинника з полярною зозулею. Прекрасні подарунки!
Подарунки мешканцям Сніжного Королівства приносив старий Йодль, що жив у замку Фельхоф на самій високій горі Йодльхейм.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ніхто Йодля наживо не бачив. Та всі знали, що живе він на цій горі вже цілу тисячу років. Кажуть, що він є першим гномом Сніжного Міста, який, ставши старим, оселився на вершині гори. І тепер Йодль своїми великими санями приїжджає за іншими старенькими мешканцями королівства, які вже стали такі старенькі, що готові закінчувати свій життєвий шлях. Всі вони живуть у замку Фельхоф, де більше не старіють. Адже на горі час зупиняється. Як ви бачите - Йодль особистість загадкова.
Зато всі дуже люблять отримувати від нього подарунки. Спочатку маєш написати до Йодля листа із замовленням. Листонош Ларсен віднесе їх всі на гору, де кине до поштової скриньки біля брами замку.
Кажуть, що подарунки Йодль робить просто з повітря. Махне своїм чарівним посохом і замовлення готове. Та Ларсен все ж таки думав, що в замку розташувалася не менш чарівна фабрика, де старенькі колишні мешканці міста роблять подарунки.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Не менш загадково Йодль встигав порозвозити подарунки по домівках, поки всі містяни дивилися на святковий феєрверк на центральній площі. Дехто вважав, що він це робить не сам, а має помічників.
Та Бйорн, наприклад, в дитинстві на власні очі бачив зі спини Йодля, який санями від'їжджав від їхнього будинку. Сани його ніхто не мусив тягнути - вони їздили самі, хоча були дуже великі. Ще й навантажені цілою горою подарунків.
А до сніжних легенд потрапила історія про маленького гнома, на ім'я Йорунн, який втік від батьків зі святкування Нового Року і заховався за ялинкою біля свого будинку, щоб підстерегти Йодля.
Йорунн своїм друзям розказував, що він цілу ніч Йодлю допомагав розвозити подарунки й цілу дорогу той розказував йому про життя на горі Йодльхейм.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Та батькам він зізнався, що коли Йодль під'їхав до їхнього будиночка, він заліз до його санів і заховався між подарунками. Так він і їздив з Йодлем цілу ніч, аж поки в санях не залишилася остання велика коробка. А тоді непомітно вискочив з санів і швидко-швидко побіг додому, щоб Йодль його не наздогнав і не забрав до замку Фельхоф.
Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було. Бйорн тоді ще навіть не народився.
