(19.11.23)
Тебе помічу уже здалеку,
Ця постать добре мені відома.
Ідеш назустріч мені у сквері,
В непевних кроках відчутна втома.
Твоє обличчя давно я знаю,
Враз посміхнешся мені таємно.
Осяєш світлом очей блакитних,
Їх я побачу, хоч всюди й темно.
Візьмеш в обійми, немов у пастку
І закручуся з тобою в танці.
Серця заб'ються від хвилювання,
Ми тут шалені, як ті коханці.
Відчуєш владу над моїм тілом,
Ні хвилі потім не даш спочити.
Хоч ти убивця, а я лиш жертва,
Без мене більше не зможеш жити.
(#поетичний_спринт_3,
Твоє обличчя мені знайоме)
