(31.08.23)
Стукіт серця до серця,
Знову слово до слова,
Все пройде, все минеться,
І не скажем нікому.
Те, що було — забуду,
Не залишу як спогад.
Враз змахну, як облуду,
Прикриваючи погляд.
І вітатись не варта,
Не вдавай, ніби знаєш.
Вся ця гра буде марна,
Коли взір відвертаєш.
Лиш сьогодні важливе,
Оця мить, ця хвилина.
Ну, скажи це тужливе,
Що в усьому я винна.
Спокусила, зламала,
Підбивала на зраду.
У тенета спіймала,
Відчуваючи владу.
Але завтра все змиє,
Розійдемось в нікуди.
І наш сором прикриєм,
Щоб не бачили люди.
Й заживем, як до того,
Як чужі, незнайомі.
Непотрібні нікому
І такі одинокі.
