(09.12.23)
В гарячкових, нестриманих подихах
Руки губляться в жадібних дотиках.
І цілунки, мов двері у курені,
Все нового повітря шлють струмені.
І чуття, мов закуті під шкірою,
Швидко серце стукоче під ребрами.
Тож давай більше зовсім не думати,
Уявляти, неначе із неба ми.
(співавтор - Міло Севіч)
