Вибір за тобою, Тереса

12

Може, я просто народжена вбивати?
Може, я ніколи не буду звичайною людиною з родиною?
Багато речень зі словом "може", але не в моєму випадку.
Два слова "може" достатньо, щоб зрозуміти хто я є.

  Я стою біля тіла чоловіка. Це звичайний наркоман.
  Як же, я їх ненавиджу. Тупі створіння.
Так, це моя правда. Гадаю, що багато людей зі мною погодяться.
-Агов, сніжинко, що ти там застрягла? Це звичайний наркоман. Ти ж...
-Так, я знаю. Просто він такий... Знайомий? - я була здивована. Я намагалася пригадати цього чоловіка. Але не могла.
-Зараз я підійду до тебе. Може я його впізнаю.
-Добре.

Поки Деймос вбивав ще двох людей, я сиділа над тілом та роздивлялася його.
-Давай я подивлюся. - я встала, а він підійшов. - Хмм... Я його теж знаю... - він подивився мені в очі.
-Та ну? Нічого собі.
-Давай тільки без сарказму. Він схожий на... Рока Данчерна.
-Що? - я  трішки приголомшена... - Почекай но, це син головного на чорному ринку " Кладовище Данчерна"? 
-Схоже, він син Дамарія Дімінтрія Данчерна.
-В нього начебто донька? - почула голос ззаду себе.
-Валенсія, нащо так лякати? - добре, що це була моя подруга.
-Та ну, не лякала я нікого...
-Ти казала, що в нього лише донька? Чи, може, ще є син...?
-Ні, в нього тільки донька.
-Кохання моє, тут я з тобою не погоджуюсь. - Деймос сидів на землі, та клацав  щось у своєму ноутбуці. - У нього є син. Рок Аттікус Данчерн. 27 років, працює у тата.
-Ми в дупі. - перша висловилася Валенсі.
-Я пропоную його розтинути, та відправити на ринок до Дамарія. - це моя геніальна ідея.
-Не думаю, що це настільки добре... Але я згоден.
-Хто міг подумати, що Деймос Хавен відмовиться. - я закотила очі.
-Тес, ти зі своїм сарказмом нас до гроба доведеш. - Валенсі, як завжди.
-Дей, візмеш його? Чи я скажу Мартіно?
-Ні, я візьму. Він не тяжкий. Всього... - він подивився в свій ноутбук. - 74 кілограми. Це навіть не моя робоча вага в залі.
-Хавен, не знущайся з мене. Бери його, та пішли. Мені ще його розчленовувати.
-Як скажете, міс Кілт. Чи краще пані Кілт?
-Просто Тереса.
-Як скажете, просто Тереса. - він вже червоний від сміху.
-Хавен, не біси.
Він взяв тіло на плечі, та ми пішли додому.
       

-Цікавий випадок... - Деймос стояв біля мене, поки я розрізала плоть Рока.
-Я згодна з тобою. Це насправді не нормально. Ти не знайшов інформації по цьому «божевіллю»?
-Нє. Це найцікавіше.

  В тілі Рока Данчерна, не було виявлено два органа. А саме: почки та сечового міхура.
Це приголомшливо.
Я розрізала шкіру повністю по контуру його тулуба. Не знайшовши два органи.  Два, чорт забирай, два органи, які йому надто потрібні.
-Слухай, сніжинко, а на ринок треба всі органи, які є в тілі? - загадковим голосом спитав Деймос.
-Ем... Є два випадки. Перший: пишуть лист, на якому написано, скільки органів треба надіслати. Та другий випадок: коли є тіло, то це на кшталт " всі органи, які є в людини віддайте нам." Але, чортова королева, в нього немає двох органів.
-За це великий штраф. - Валенсі сиділа за моїм столом, та переглядала, якісь мої записи. - В нього немає почки та сечового міхура, це значить, що штраф буде близько - вона подивилася на ноутбук. - Близько 100 000 баксів, або як вирішать на чорному ринку.
-Напийся з гівна юшки... Вони там всі головою поїхали? - хакер не витримує такого абсурду. - Це ж, чортяча срака, просто два органи!
-Деймосе, заспокойся. Ти, скоріш, вже забув правила на чорному ринку? - я хотіла продовжити, але мій друг мене перебив.
-Тересо, а якщо я, прямо зараз, поїду та вб'ю твого Міллера... - спокійно казав він.
-Хавен, ти взагалі свій глузд загубив? Ти не будеш цього робити. - я була приголомшена від його ідеї.
-Все мовчу. Кохана, в тебе є ідеї? - Деймос звернувся до Валенсі.
-Якраз тільки прийшла на думку. - вона помовчала декілька секунд, та й промовила. - Якщо зайти на даркнет та, може, купити там? Ну тобто органи?
-Дійсно, цікава ідея. Але почка та сечовий міхур будуть коштувати в рази дорожче. - я дивилася на тіло Данчерна. Якесь воно не таке, як у звичайної людини... Бліде, худе, навіть, тулуб не як у людини. - Слухайте, може в нього немає цього з народження? - перше, що мені прийшло запитати на думку.
-Зараз подивлюся. - Деймос підійшов до комп'ютера, який стояв на столі у кутку кімнати.
Він почав набивати щось на клавіатурі. Хвилини дві, на його обличчі був незрозумілий вираз. В очах була тривога.
-Дею, ти не можеш знайти про нього інформацію? - мені було цікаво, що ж він там такого побачив.
З його вуст вилетів маленьки сміх, тим самим він скривився в незрозумілій посмішці.
-Нє-а... Дівчат, тут значно все гірше. - на вустах в нього була таж сама крива усмішка. - Ходіть сюди.
Я відчуваю, як мої ноги стають м'якими. Я, таке відчуття, що не йду а пливу.
Підходжу до екрану, та жахаюся від цієї картини.
-Це про нього...? - запитала в Деймоса. - Це...
-Так, Тересо. Це неймовірно. - він промовив це з захватом.
                                    
                            
                          Рок Аттікус Данчерн
Син Дамарія Дімінтрія Данчерна.
27 років.
Народився: 12.12, Іспанія.
Народився без двух органів, а саме почки та сечового міхура.
При народженні був: 1кг 300г. 34 см. 
Читати далі...