Я належу тільки тобі

♥Нарешті я вдома♥

-Ну привіт.- тихо промовив Макс.
Дівчина швидко піднялася з ліжка.
-Аа ну...емм.. як почуваєш себе?
Ці слова, здавалося , не належали Каті, ніби хтось інший промовляв їх.
-Як би мені хотілося, обняти його і заплакати від радості!- думала вона.Але забути минуле дівчина теж не могла, тому спокійно говорила як звичайна подруга.
-Нормально, тільки ось...
Хлопець недоговорив.
-Аа ну тоді я йду , бачу ,що з тобою все гаразд,позву лікаря.-вскрикнула Катя.
Макс невстиг зупинити її, а хотів.Хотів спитати чи вона йому пробачила.
Через хвилину до палати зайшла мама Каті.
-Ну шо там , як здоров'я.
-Нормально, мені нічого не болить.А ви не знаєте чому ця дівчина приходила і звідки вона взнала , що я тут?
Мама Каті посміхнулася.
-Це моя дочка, вона дуже переживала за тебе,ви ж знайомі?
Макс голосно проковтнув слюну.
-так ми знайомі...переживала?-перепитав хлопець.
-Ну да, вона весь час була біля тебе, але зараз це неважливо.В тебе перелом ноги і додому ти потрапиш тільки через два тижня.
-Що?Два тижня.Ні будь ласка я не витримаю.
-Не сперечайся, не я таке придумала , а зараз за тобою будуть приглядати,про їжу і воду не переживай...Так все лежи спокійно.Тобі треба лежати.
Коли лікар вийшов з палати хлопець сильно стукнув кулаком об ліжко.
-Фак! Два тижня.Шо я тут буду робити стільки часу.Але тільки одне заспокоює...Катя переживала за мене!-думав хлопець.

• • •

Два тижні потому
Це був найщасливіший день для Макса.
-О май гад.Мене виписують бля.-Тільки такі слова міг викрикувати Макс цей день.
Два тижні швидко пролетіли.Проте Катя більше ні разу не провідала хлопця,що дуже нервувало його.Але на жаль його нозі ще намічався цілий тиждень перебування в гіпсі.
-Ну що Макс я думаю ти щасливий, не хворій...-З посмішкою казала хлопцю мама Каті.
-Ага і дякую що ви там приглядали за мною і все таке.
За хвилину до лікарні під'їхала машина.В ній сидів високий зеленоокий чоловік.Це був тато Макса.
Посадивши хлопця в машину він швидко завів машину і поїхав додому.
Усю дорогу син і батько розмовляли про все:і про пригоду,і про те як мама Макса переживала.
-Знаєш, твоя мама там чуть в оморок не впала, коли взнала ,що сталося.
- Та що тут такого , ну просто вдарило мене і я впав.
-Тихо ,ти хоть не вздумай таке сказати мамі.
-Да лан,я навіть цю тему не хочу заводити.Я й так цілих два тижня кожен день слухав нотації.
-Дивись завтра ні мене ,ні мами не буде дома.-продовжував батько Макса.-Так що за тобою пригляне твій брат.
-Ой блін вже Дєньку хочу побачити.
Доїхавши хлопця з трудом доправили додому.Цілий вечір пройшов не без сліз ,не без тисячі дзвінків
-Як ти там?
-Боже, мені розказали,шо сталось ,як ти там?
І не обійшлось без +45 повідомлень вконтакте...
Засинаючи вже вночі Макс довго думав про Катю.
Як він довго вже не відчував тепла її губ і її ніжних дотиків.
-Все буде завтра...Я вибачусь ,я обов'язково вибачусь перед нею.Але це все завтра, а зараз...спати...

В мене сюрприз, наступний розділ буде в два рази більшим чим усі попередні.Я думаю, він вам сподобається, ви такого від мене вже довго чекалия знаю чого ви всі хочете.Тому давайте набераємо на цьому розділі 30★ і я одразу викладаю новий розділ.І пам'ятайте ви найкращі♥♥♥