Я належу тільки тобі

Тихий стогін в замкненій квартирі

-Джж.-почулася гучна вібрація в кармані Дєні.
-Ало, здаров братух ти
як там норм?-спитав Денис.
-Привіт, це мама Макса.
-Ой, добрийдень,аа..я то думав це Макс.
-Сьогодні тобі доведеться побути з ним.Нас не буде дома.Треба приглянути за моїм синочком.
-А ну ок, без проблем через півгодини буду.
-Всьо пака, надіюсь на тебе.
-Допобачення.
Звичайно Дєня не міг відмовити ,але свіданка з Аліною в нього намічалася.
-Ало , чого не вийде?-кричала Аліна.-Уж сильно вона хотіла побачити свого милого.
-Ну я за Максом приглядати маю.Ти ж сама знаєш ,що сталося...
-Ахрєнєть.Я ..я таке придумала...
-Шо шо таке?-здивовано вскрикнув хлопець.
-Ми закриєм їх двух і вони помиряться, а ми тим часом підем погуляєм.
-Шо блін об'ясни нормально женщіна, а то я не в'їжаю.
-Кароч, слухай я звою Каті і кажу,щоб вона прийшла до дому Макса.Потім щось придумаєм, а потім запихнем їх двох і так вони помиряться.
-Блін ти реально генія, все так і зробим ,але ти маєш прийти до дому Макса.
-Все через 20хвилин там!
Через кілька хвилин
-Джж!
-Да,Алін?-Байдуже спиталась Катя.
-Швидко, швидко біжи до Максового дому.
-Нашо,Швико і що таке?
-Там,великі розборки ,прибігай всі тебе чекають.
Аліна швидко кинула трубку.Катя звичайно була заінтригована.В душі вона була рада ,як дитина,адже випала така нагода побачити Макса.
Звичайно вона одягла спідницю ,свої улюблені сірі чулки і рубашку.
Дівчина швидко вибігла з дому.
Тим часом біля дому Макса
-Так мама пішла і вже бачу тата за домом.-Доповідала Аліна Дєні.
-Добре в мене ключ, зараз...
-Вааай Катя біжить.Швидко давай ,як домовлялися.

• • •

-Що де?-запитала Катя в Дєні,який стояв біля Максового дому.
-Іди Кать, тільки тихо піднімайся до Максової квартири.
-Навіщо, скажи.
-Зараз все побачиш.
Дівчина з невпевненістю добралася до квартири хлопця.
-Зайди.-Невпевнено сказав Денис.
-Навіщо, чому це я маю заходити,нехочу це не моя...
Дівчина не договорила ,як Дєня відкрив двері і буквально запихнув її туди.
-Аа, що ти робиш дай я вийд...
-Так.-викрикнув хлопець.
Запихнувши дівчину і замкнувши двері хлопець спустився до Аліни.
-Зробив все?
-Да кіця, наші голубки закриті в великій квартирі.
-Ахах.
Обнявшись вони пішли гуляти...в парк...
У квартирі Макса
Катя була в шоці.
-Що Дєня це ти?Принеси мені води, пити хочу.-шепотів Макс захриплим голосом.
Уявляєте його обличчя коли до кімнати замість його брата ,заходить вона, ну точніше вбігає.
-Це ти придумав да,ну звісно хто ще до такого додумається.-сердито сказала Катя.
Хлопець був у шортах і без футболки,адже він не знав ,що до нього прийде вона.
-Що придумав, бля де мій брат і як ти тут опинилась.
-Цей Дєня взяв і запихнув мене сюди.Він закрив нас на замок.Він дібіл якийсь.
-Це точно,блін да як я міг таке придумати.Я ж тепер не додзвонюсь до нього.
На словах обоє були такі невдоволені,але насправді вони були раді за те, що вони удвох наодинці.
А для Макса це був ідеальний шанс, щоб вибачитися і розібратися зі всім.
-Ти хотів пити,почекай секунду.
Дівчина побігла на кухню
і набравши стакан води сіла на велике ліжко хлопця, де він лежав з переломаною ногою.Вона була у гіпсі , але не вся а набагато нище коліна.
-Дякую.-з усмішкою сказав Макс.Піднявшись він попив води.
-Катя була щаслива ,вона як дитина дивилась на нього і усміхалась.Відставивши склянку вбік ,він подивився на Катю і взяв її за руку.