Я належу тільки тобі

Життя цікава річ

Ця частина писалася дуже довго, і тут станеться те, чого ви всі так чекали.Частина довга тому проникніться у кожне слово.Лав вас♥ПРОДА!!!!!!!!!!!!!

Наступного дня все було по іншому...
Вже не ті вулиці , не ті дерева навкруги.Ранок Каті розпочався з гучного дзвінка.
-Джж,джж.
-Ало, Алін привет.
-Ей, а що з голосом, еу.-турбувалася подруга.
Дівчина довго мовчала в трубку, а потім швидко без емоцій викрикнула:
-Ми з Максом...
-Що , що ви з Максом?
-Порвали...
Тишина тільки тишина лунала кілька секунд.
-Катюх, ви обоє цього захотіли?
-Ні, але я не п..р..оти цього.-невпевнено казала Катя.-Так краще для всіх...
-І ти ні про що не жалієш?-спитала Аліна.
-Зовсім ні...
-На тебе це зовсім не схоже, але якщо все гаразд то я запрошую тебе сьогодні на вечірку, до мене ла ла ла.
-Що, а твої батьки.
-Пффф, а вони з'їхали на дві неділі, так що давай на 20:00 приходь там буде багато народу, може навіть з кимось познайомишся, а і саме головне це йде ніби бал макскарад, але я подумала, то не одягай плаття , просто маску, щоб тебе не впізнав ніхто, це і є суть вечірки.
-Але я не впевненна...
-Все все прийдеш, а і ще попий таблетки від горла, бо в тебе тупо голос змінився.
-Добре, добре все давай.
Положивши трубку Катя задумалась:
-Може йому вже на мене пофіг, але я все ще люблю його...Може ця вечірка дасть мені його забути, побачим.
Катя весь день ходила не своя, їй хотілось поміняти щось у собі ніби забути все старе і почати щось нове.І недовго думаючи вона пішла в перукарню.Через дві години, звідти вийшла ніби нова людина.Темно каштанове волосся , яке спадало гарно підстрижене.Так, пофарбувавшись, вона змінилась і їй дуже личило.Вже дома підібравши одяг, Катя одягнулась та стала перед дзеркалом.Там стояв силует по-справжньому милої та доброї дівчини,яка одягнула милу спідницю з квітковим принтом та легкий кроптоп з оголеними плечами.
-Ой ще не все.Катя підійшла до шафи і взяла просто нереально красиву маску, яка була куплена їй у Італії кілька років назад.Вона була величенька.Одягнувши її дівчина не впізнала себе.На виду залишилися тільки її губи.
-Ну все я готова, тепер мене точно ніхто не впізнає.
Час минав швидко і у 19:30 дівчина вибігла з дому.За 20 хвилин добравшись, вона постукала подрузі у двері вже у масці.
-О привіт, а ти хто в нас, бо я тебе не впізнаю.-здивовано сказала Аліна.
-Ну блін, це ж я.
Почувши захрипший голос подруга подавилась.
-Катя?
-Ну а хто і ще, чого ти така здивована.
-Ти зовсім змінилася, дуже гарна стала.
-Дякую, а народу я бачу тут хоч відбавляй.
-Ну да, сама в шоці.Вон там бачиш стоять два хлопці, так це Макс і Дєня, такі смішні в масках.
Ось тепер вже подавилась Катя.
-Що, чому він тут ,ну навіщо?
-Та не переживай, він тебе навіть не впізнає,я не казала ні тому , ні тому, що ти прийдеш, так що дерзай, тим більше бачиш світло вимкнене, тільки кольорові світильники.
Тим часом розмова хлопців
-Дєня, як думаєш Катя прийде?
-А хз, та ти ж казав що з нею все кінчено.
-Ну...да.
-Та розслабся , ще найдеш собі, вон дивись скільки дівчат іди познайомся з кимось.
-Ага.